У цей грозовий вечір ви вже доїли кілограми полуниць, подивились кілька серій улюблених серіалів, вигукнули "Вау!" на спалахи за вікном, послухали душевної музики і думаєте що ще б такого зробити...
Так ось - готуйтесь до екзаменів!
ДО ЕКЗАМЕНІВ, нероби!!!!
Звісно, це не подіяло. Ви і далі стирчите перед монітором і надієтесь прочитати тут щось радісне.
Щодо мене, то я з тих унікальних людей, які можуть собі дозволити захворіти в таку спеку.
І ось, під ковдрою я насолоджуюсь нічого-не-робленням, дивлюсь Друзів і лінюсь налити собі чай.
Сьогоднішній мій пост буде не про політику, не про взаємини і точно не про навчання.
Я хотіла б просто щоб з-поміж усіх справ ви знайшли час на себе.
І не лише в сенсі час для себе - як час відпочинку - час за компом.
Вийдіть на вулиці, присядьте на траву, яка соковито манить до себе яскравими тонами зелені, відкрийте давно забуту книгу, напийтеся джерельної води, послухайте музику... або навпаки - вимкніть плеєр і почуйте місто..
з його вічним рухом,скрипом гойдалок, вересками дітей, говіркою бабусь, лементом продавців і гуркотом авто, щебетанням пташечок і шумом далеких доріг....
Розправляємо плечі,
дістаємо сукні і шорти,
спихаємо навчальні матеріали все далі з кожним зданим предметом,
все частіше вибираймось на природу,
все більше пересуваймось пішки..
краще запилені стопи, аніж сколіоз в двадцять).
Але ви і без мене це все знаєте...
Вперед у літо!!!
Так ось - готуйтесь до екзаменів!
ДО ЕКЗАМЕНІВ, нероби!!!!
Звісно, це не подіяло. Ви і далі стирчите перед монітором і надієтесь прочитати тут щось радісне.
Щодо мене, то я з тих унікальних людей, які можуть собі дозволити захворіти в таку спеку.
І ось, під ковдрою я насолоджуюсь нічого-не-робленням, дивлюсь Друзів і лінюсь налити собі чай.
Сьогоднішній мій пост буде не про політику, не про взаємини і точно не про навчання.
Я хотіла б просто щоб з-поміж усіх справ ви знайшли час на себе.
І не лише в сенсі час для себе - як час відпочинку - час за компом.
Вийдіть на вулиці, присядьте на траву, яка соковито манить до себе яскравими тонами зелені, відкрийте давно забуту книгу, напийтеся джерельної води, послухайте музику... або навпаки - вимкніть плеєр і почуйте місто..
з його вічним рухом,скрипом гойдалок, вересками дітей, говіркою бабусь, лементом продавців і гуркотом авто, щебетанням пташечок і шумом далеких доріг....
Розправляємо плечі,
дістаємо сукні і шорти,
спихаємо навчальні матеріали все далі з кожним зданим предметом,
все частіше вибираймось на природу,
все більше пересуваймось пішки..
краще запилені стопи, аніж сколіоз в двадцять).
Але ви і без мене це все знаєте...
Вперед у літо!!!
Комментарии
Отправить комментарий