К основному контенту

Сам факт: як не кобила - то сусід.

Ох, які ж це були вихідні...
Навіть не знаю з чого почати.
Це був ранок п'ятниці і замість того, щоб спати і насолоджуватись вихідним днем, я з 9 ранку присвячувала свій час кулінарії.
А тепер всі зосередились і звернули увагу: з 9 ранку я була біля плити.
Не думайте, я не жартую. Для цього був серйозний привід.
Отже, моїй молодшій сестрі виповнилось 14 і з цієї нагоди я вирішила влаштувати "вечірку" на дачі. З попередніх історій ви знаєте, що Петрики - це свого роду наше сакральне місце, де час летить дуже швидко, думається дуже повільно і всього стається дуже багато.

В 18:00 ми з тортом відкрили зелену хвіртку.
Гості досить швидко з'їхались, піца була ще тепла з духовки (дякую, мам) і перед тим, як вручити подарунки Танічка мусила виконати супер завдання. Це було весело:) Пєтя в протигазі, палаючий сірник і купа нових фото... 

Родзвинкою 1 ночі був Юра, який вперше тусив з нашою компанією, і чесно кажучи - ОСЬ! ось кого нам не вистачало!!!
Божевільні танці, боді-арт, бардівська пісня і ще багато цікавих атрибутів такого роду вечірок....
Ось цікаві фото, які тільки ексклюзивно для вас, мої читачі:)








Цього разу у нас було вдвічі більше фото, оскільки було аж два фотографи - початківці :)

Це був шалений вікенд, вже середа, а я досі не можу відійти...)
Думаю, Танюха запам*ятає свій День Народження, адже це було дійсно епічно!!!
І хоч до неділі нас залишилось удвічі менше - свято вдалось).
Фото найкраще ілюструє настрій, а пікантні подробиці не про людське око і для обмеженого кола:)
Закінчилось усе як завжди - в таксі, уп*ятьох.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в пр...

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі...

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂  Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏 💋💋💋💋💋 1. Білизна - це статус.   Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$. 👧 Та...