К основному контенту

субота 14.

Це субота, і ми ведемо репортаж з моєї кімнати.
За вікном +16 і це зоооовсім не тішить. Небо цілісінький день кондубаситься ( як казала моя прабабця) і через вітер я не буду ввечері грати з Танькою в бадмінтон. 
На вікні (себто на підвіконні) тішать око своїм цвітом 4 з 7 орхідей. Ніщо не приносить мені більше естетичного задоволення, ніж вони.
В кімнаті за рахунок мого дополудневого сну вже прибрано і це означає що ще майже цілісінький вільний день.
В мами гарний настрій , значить на обід буде якась вкусняшка. А я, як завжди, на уявній дієті.
Вчора була п*ятниця 13 і тепер ви розумієте, до чого я веду.

І був екзамен з історії зарубіжної музики, який я здала на 75:)
Потім сиділи в Файному, а пізніше ще в Буфеті з нагоди приїзду Міська Франківського з Києва. А коли приїхала додому то просто лягла собі спати. Вдень. Хіба це не досконалість??
Взагалі, цей тиждень пройшов досить динамічно. Я здала 3 екзамени, з*їла найдорожче морозиво в моєму житті,  вперше вдягнула жовту сукню, з*їздила на пікнік на Білецький міст, програла з Ірою команді Миколи і Володі в волейбол. (це ще не кінець!!!)), мені пожерли ноги комарі і я в 5 раз подивилась з мамою Парфюмера. А ще сьогодні я поставила на столі банку, в яку буду збирати гроші на татуювання. І там вже є перший вклад:).

І хоча я очікувала неймовірних дивацтв з нагоди тринадцятого числа... нічого не трапилось.
І зараз час би писати якийсь глибокий філософський роздум, але я хочу спати. Сон в літній день - розкіш, яку я можу собі дозволити нині.
От ще пару знимок з відпочинку..

 Знимка з Вовою. ДО того, як вони нас розгромили у волейболі.

 В мене вперше в житті букет з водяних лілій. Кувшинок коротше)
 Романтичний момент).
 Ракурс з дальнього пляжу:



Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в пр...

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі...

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂  Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏 💋💋💋💋💋 1. Білизна - це статус.   Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$. 👧 Та...