Допоки мені в аск приходитимуть анонімні скарги на
відсутності нових постів, до того часу я вестиму публічно цей блог. Дякую за увагу:) А тепер починаємо...
І оскільки в мене нарешті з*явилась вільна хвилинка,
думаю, час розповісти вам як я провела вихідні і з яким успіхом розпочала
тиждень.
Отож, розпочну з суботи.
Це був останній день весни і погода щиро знущалась
над дітьми, які хотіли гуляти і святкувати початок канікул, над дорослими, які
хотіли смажити шашлички десь на природі, над пенсіонерами, які хотіли сапати
грядочки на дачі і , зокрема, над цьогорічними випускниками. А вони ж цьогоріч
були ще прекрасніші, ніж минулорічні і , звісно, прекрасніші, ніж мій випуск:).
Серед них був і мій улюблений випускник - Купчак Юрій Андрійович. Ми з Віктором
не могли пропустити такий день і ще звечора домовились разом спостерігати за
тріумфом нашого спільного кращого друга.
Юрій потішив нас не лише своїм виглядом, але і
активною участю в концертній програмі. Хочу відмітити сукні дівчат... очі
розбігались від різномаїття!!!...я, як будь яка дівчинка, склала свій топ
найкрасивіших цьогорічних випускниць 19 школи, в той час, коли Вітя їх просто
роздягав поглядом:). Юнаки також були елегантними... і такими дорослими...
замріявшись, задивившись і поглинувши в шкільну
ностальгію я і не зчулась як вкотре ледь не запізнилась на потяг до Львова.
Вдруге Микола мені такого не пробачив би:)
3,5 години в електричці пролетіли досить швидко, бо
маючи при собі 4 атрибути ідеального життя, (а саме Миколу, шоколад, музику і
книжку) мені не було на що жалітись)).
До речі про книжку: очікуйте скоро нову рецензію.
Зараз я дочитую "One Flew Over the Cuckoo's Nest" і це унікальний випадок, коли подивившись
фільм, мені захотілось прочитати книгу. Але про це не сьогодні.
У Львів ми потрапили надвечір. Макс і Олічка - це
найчудовіше подружжя серед моїх знайомих та друзів. З ними ніколи не буває
нудно і завжди час пролітає непомітно. А цього разу до нас ще й завітали їхні
друзі, тому тусовка була тривала... до 3 ночі:).
На наступний день нам нарешті привезли Яночку і ця
дитина вкотре шокувала мене)). Не лише знанням кольорів та букв у свої два, але
і найбільшим чином знанням хто такий Фреді Меркюрі:)
Після пів відра морозива я спакувала речі і змушена
була повертатись до Тернополя. (ех, ця сесія...) Завжди любила їздити потягом сама...
в цьому щось дуже романтичне ( в плані художнього напряму). Дорогою додому я
прочитала ще пів книжки і з*їла пачку кіндера (дякую, коханий). Вихідні
пролетіли за мить і потрібно було розпочинати тиждень...
І понеділок я розпочала з того, що врубалась нарешті
в суть предмету "Гармонія", який псував мені нерви вже не один
семестр. Вечір я провела в обіймах зі своїм ріднесеньким фортепіано в надії
вивчити свою піврічну програму за добу.
І в це важко повірити, але я таки вивчила!!! Правда
від хвилювання сьогодні на здачі при комісії я змогла втілити лише 2\3
завдання, але і то.. дуже хороший результат, як на мене:)
Наступним приємним моментом сьогоднішнього дня був
концерт моєї одногрупниці Маріанни Дорошевич і Славіка Запотоцького з
паралельної групи. Я не знаю ЯК вони це роблять...але це шокує! Клавіші під
їхніми руками не те що оживають, вони просто палають!!! Це був хороший епіграф
до екзамену сольфеджіо, який теж не зважаючи на завдання, пройшов як по
маслу... І якби не батьки, які турботливо забрали мене з Дружби додому, я б не
дожила до польської. Але заняття пройшло вдало і я дуже задоволена.
Отже, завтра я спатиму до обіду. А вам на разі бажаю
вдалого продовження тижня:)
Фото з концерту:)
Комментарии
Отправить комментарий