Людина, яка мене надихає.

У неї росли кактуси на підвіконні

Оживали фарби у ніжних, м'яких долонях

Відживали люди, яких вона обіймала у лихо й негоду

Я любила її нерівномірно татуйовані ноги

У неї був свій метроритм для життя

Жодного поспіху, лише творчість і трохи вина

Черепаха в акваріумі, маска чиясь на стіні

Ми сиділи на кухні, такі молоді і живі.

І до чаю у неї апельсинова «крихта любові»,

І до роздумів  - Winston, і пісні на подібний мотив...

Я люблю її нерівномірно татуйовані ноги.

І вечори на кухні, навпроти чужих квартир.

Для М.Б. з любов'ю і уявним арахісовим маслом.