К основному контенту

URDay 1: The Artistic Rats

Сьогодні час втілювати ідеї. Насправді, цей час завжди сьогодні. Бо вчора ти провтикав, а завтра не наважишся. Саме тому сьогодні.
Я хочу присвятити цю рубрику людям, які мене надихають. Після зустрічі з кожним з них в мене ще трішки додалось досвіду, міркувань, мрій, цілей і безмежно - енергії. 
Жодна Особистість не з'явиться тут випадково - виключно талановиті, молоді, працьовиті, натхненні, живі і такі творчі, що аж дух захоплює. Все це лише заради того, аби ти прочитав про них і подумав - чому я зволікаю? Адже ось воно - СЬОГОДНІ Your Day. 






Олег Дідуник (King Dong) - 21 рік, режисер. Створив відео- та аудіо- бренд The Artistic Rats. Знімає кліпи для альтернативних тернопільських колективів, працював в Києві, зняв дуже круте відео для Kozak System з їхнього live-concert в Тернополі і для моїх Амігурумі навіть перепало трохи:) (відео вкінці).
Ми познайомились з Олегом рік тому і я не могла повірити, що пацан зі спального району маленького міста в 20 років може створити ТАКЕ. 
В 2016 році він зняв перший кліп для тернопільського гурту Paper Planet, а вже зараз працює над власним проектом - The Artistic Rats. 
Що ж це за "художні пацюки"? Це і музична одиниця, і лейбл, який об'єднує в собі групи, які вирізняються на тлі банального галицького шоу-бізу хоча б тим, що не мають до нього жодного відношення. Коли ти їх почуєш, ти точно не подумаєш "а, то ж ті хлопаки з Тернополя", скоріше скажеш "Всмислі, з Тернополя? Внатурі?"
Ти ж знаєш мою любов до свіжого та якісного арту, тому продовжуй читати і обіцяю, що в твоєму плейлисті скоро побільшає треків.




- Коли ти вперше взяв в руки камеру, щоб зняти кліп, що ти тоді відзняв?

 - В серпні 2016 ми з пацанами з Paper Planet почали знімати кліп на їхній сингл, я тоді ще запросив на зйомки свою хорошу знайому, Аню Зевако, вона дуже талановитий фотограф. В принципі, тоді все вийшло досить навіть непогано, але через брак досвіду з мого боку і безвідповідальність з боку половини гурту, кліп так і не вийшов. Це рішення прийняли я та Ем Курат, гітарист, саме тоді я зрозумів що ми з Еміком на одній хвилі, бо решта учасників мало не кип'ятком сцяли і просили випустити кліп. 
Але якщо говорити про прямо най-най перший кліп, то це було в травні-червні 2016 з африканцями за першим гуртожитком ТНТУ:)



- Оскільки твої роботи особисто для мене вирізняються почерком і унікальністю, то питання в наступному: що або хто тебе надихає? звідки приходять ідеї кадру?
- Та багато речей надихають насправді. Ейфорія під час стосунків, розрив стосунків, дебільні пригоди на п'яну голову, особисті трагедії — безліч речей якось по частинах збираються в один великий пазл і тоді я бачу чітку ідею. В мене якийсь вічний ентузіазм, завжди є ідеї та бачення чогось цікавого в абсолютно сірій стіні. Лютий і початок березня були дуже розгубленими для мене, все якось дуже печально було, але все одно навіть це було для мене якимось двигуном, тому в цей період написав кілька кадрів та пісень.
- Пісень? ти пишеш музику також???
- Інколи приходить надзвичайно великий заряд ідей, які просто приходиться виливати в музику. Останнім часом цього стало занадто багато і прийшлося не тільки писати, але й вчитися виконувати. Зараз ми з Вовою Томківим, KYXTO, ходимо на репетиції його треків, і так сталося, що приходиться вчитися співати (не лише чисто, а ще й з надривом), вот на вокал собі записався недавно. Я ж кажу: вічний ентузіазм до нового і цікавого.
- Хочу якнайшвидше послухати твій матеріал!
Ти згадав Аню Зевако, а з ким ще знімаєш? хто твоя команда? Чи багато людей залучаєш до процесу зйомок (операторів) і хто допомагає з монтажем?
- З Анею я знімав лише один раз, бо вона живе в Києві, часто десь катається по Європі, тому не завжди виходить навіть просто зустрітися, я вже не говорю про зйомки. Зараз мій оператор це Оля Данильців, в неї не так багато досвіду, але точно є велике бажання. Я не люблю коли на зйомках багато людей, мені комфортніше самому пропотіти, але зробити це так, як я це реально бачу. Хоча в майбутньому буду розширяти команду, мені просто треба дорости до того рівня. Монтаж повністю на мені завжди був і, думаю, завжди буде.


 

- Всі відео-роботи об'єднує присутність кадрів виключно червоного та чорного кольору. Чому?
- Чорний для мене це, перш за все, стиль. Це завжди в моді, це завжди круто виглядає, особисто для мене в цьому немає ніяких асоціацій з трауром, смертю чи журбою. Якщо чесно, для мене зелений колір дуже печальний, лінивий, сумний, можливо, тому що викликає асоціації з наркотиками. А червоний колір в мене асоціюється з якимось важким сном, нотками агресії, адреналіну. Мені дуже подобається нуар, то ж я захотів створити свій підвид нуару з червоним та чорним, щоб підкреслити якусь нереальність та драйвовість подій. От коли тобі сниться що ти біжиш від когось, але робиш це повільно, хтось колись помічав які кольори довкола у цьому сні? У мене це щось дуже бліде, темно синє і невиразне. Тому я собі уявив що якби це було у червоних, навіть багрових, тонах, то тоді у цьому сні ти будеш бігти і діяти як Флеш.



- Хто підтримує проект і бере участь в роботі? як знаходиш однодумців в маленькому Тернополі на такий оригінальний стиль?
- Ну вот мій хороший друг, Валік Безкоровайний, дуже крутий художник зі своєю арт-студією допомагає мені з логотипом, з деякими візуальними ідеями. Його також можна записати в бренд, бо плануємо випустити з ним кілька арт-проектів: як у відеоформаті, так і придумати цікаву живу інсталяцію його картин. Під це пишеться окрема музика. Також маємо з ним ідею зробити анімаційний ролик, можливо кліп, можливо якусь історію розкажемо, буде видно.
- Скільки часу йде на один проект? Хто визначає дедлайн чи це процес, який не обмежений часом?
- Все залежить від обставин. Якщо проект затягується через когось, то я цій людині не дам нормально жити, буду щодня зайобувати і нервувати. Проекти з Еміком робляться від трьох днів до двох тижнів. Проект з KYXTO висить вже два місяці. Обставини та ставлення до роботи вирішують абсолютно все: від продуктивності до задоволення.
- Твій лейбл Artistic rats: в чому концепт і які колективи вже об‘єднались в цьому бренді?
- Навіть сама назва виникла дуже спонтанно. Ми з Еміком сиділи на одній студії звукозапису і звукач, Аарон, включав нам всякі треки. Паралельно він розповідав за гурти, за стиль і таке інше. І тут він сказав назву якогось гурту і мені почулося The Artistic Rats. Я перепитав, але виявилося що це The Aristocrats. Нам з Еміком дуже сподобалася гра слів між аристократами та щурами, нас це так зачепило, що за місяць ми почали створювати те, що створюємо. Важко сказати який концепт, в нас тут немає обмежень, але ми виключно за щиру музику. The Artistic Rats це аудіо та відео бренд, ми займаємося як музичною складовою артиста, так і візуальною. Головне це щиро, стильно і брудно. Ми вважаємо що починати треба з бруду, бо саме тоді ти кидаєш собі виклик і гартуєш себе як виконавця та людину.

Ми ще офіційно навіть не "відкрилися", тому з нами поки лише наші друзі: KYXTO, Jefferson Werzilla, Avion Smoke (це більше співпраця, ніж пряма належність до бренду). Ну і самі The Artistic Rats, тобто я з Еміком, скоро будемо робити власний матеріал і випускати якийсь міні альбом. Мета - це шикарні кліпи, круті аудіо релізи та концерти.
- Хочу запитати про Jefferson Werzilla, оскільки їхнє відео ще в процесі, розкажи детальніше про цей гурт?
- Jefferson Werzilla це електронний проект з виразними нотами хардкору. В їхніх роботах я використовую яскраво бірюзовий колір, він просто так і віє свіжим повітрям і рухом, не знаю чому. В їхньому тизері, який скоро має вийти, всі сіре, але небо яскраво бірюзове, однак проявляються нотки "глюків", якоїсь зламаної системи. І знову ж це вимір снів, де реальність повільно "пробиває" собі шлях назовні. Багато є посилань та "пасхалок", які потім буду складатися до купи. Не буду розкривати усі карти, але скажу що абсолютно всі мої роботи в The Artistic Rats поєднані, ніби як в різних системах координат одного всесвіту. Хоча музика виконавців різна і не має на меті якогось концепту, відео ми робимо саме такими. Будемо розкривати цю історію поступово, щоб людям було цікаво спостерігати за всіма проектами та "читати" цей комікс. Та й такє.
- Хто може стати частиною лейблу? що для цього потрібно?
- Перш за все нам з Еміком повинна подобатися ця музика, стиль і люди. Це ж все індивідуально має вирішуватися. Фішка в тому, що часто може таке бути, що Еміку не подобається музика цього артиста, але я захопився і взяв, тобто буду його тримати тут самостійно без Ема, так само і він.

- Ок, якщо ти знімаєш і монтуєш, то чим займається Ем? Як ви розплановуєте свій робочий час?
- Ем це вся аудіо складова бренду. Він пише, він записує, він визвучує, він зводить, він допомагає. Ну і зрозуміло, що він так само залучений до створення ідей до кліпів, відео, концептів. 
Ми маємо рівні права, але різні галузі роботи.


- Поки ми пишемо це інтерв'ю - Емік зайнятий підготовкою міні-альбому, який записали в Польщі. Розкажи про це.
- Взимку Емік поїхав у Варшаву до свого друга дитинства записувати альбом. Оскільки це була ініціатива суто Ема, то я не ліз в той проект і просто чекав. Вот він приїхав і одразу ж сів зводити цілими днями. Гурт назвали "Американская Мечта", зараз до цього міні-альбому малюється обложка. Я не уявляю що це буде, але на сто відсотків довіряю Ему і знаю що це буде пушка. Тому коли хлопці релізнуться — я буду слухати разом з усіма. Все що знаю - це те,що буде кавер на Дискотеку Аварію, кілька своїх пісень, жанр, начебто, панковий гаражний, мова російська. Так ми на бренді і працюємо — just candor and trust.


- Як бачиш лейбл The Artistic Rats через 10 років і що хотів би побажати кожному, хто зараз читає цей текст?
- Бачу його як потужний механізм, який допомагає талановитим людям шукати себе. 
Все циклічно, все має свій час, період. Ще 10 років назад важка музика була трендом на СНД, а зараз у моді репчага. Не маю нічого проти цього, бо той самий Вова також в цьому жанрі, а я ще й буду з ним на сцені. Справа в тому що тренд перетворює музику в чисту комерцію, торгівлю обличчям. The Artistic Rats не мають обмежень в жанрі чи стилі: кожен може займатися тим, чим хоче, якщо це справді щиро (я зараз говорю виключно за творчість). Думаю кожен рано чи пізно має зробити певний вибір у своєму житті, як ми зробили за допомогою гри слів у назві, важливо лише знати чого ти хочеш. І перше питання, яке ти мусиш собі поставити — чи можеш ти прожити своє життя без публіки?
А тепер ексклюзівчік: Олег змонтував спецільно для цієї статті відео з усіма проектами, над якими працює, і ні - тут не буде унилої презентації в пейнт:
тільки відверто, тільки трешово, тільки фан і сучасне мистецтво в чистому вигляді:


Поспілкувалась я з Олегом і він розповів чимало про тих, з ким поділяє творчий процес. А ось що вони написали про нього:


Валік Безкоровайний (художник): З поміж усіх моїх друзів та знайомих, Олег завжди вирізнявся своєю креативністю, бажанням створити щось реально класне. Я завжди старався допомогти йому у всіх його починаннях. Багато чого ми пробували робити разом: написання сценаріїв, складання пісень, монтаж відео та інше. У всіх цих наших спільних невеличких проектах Олег в більшості виступав головною творчою силою. Я вважаю, що він якраз один з тих людей, в кого є чуття до того, що є красиво, стильно..І як це правильно зробити (для художника це головне, я вважаю).
Міша Томків (гітарист гурту "Jefferson Werzilla"): - Ну почнемо з того шо він завжди пропонує щось нове , ніколи не стоїть на місці доводить ідеї до кінця , завжди готовий вислухати пропозиції , подзвониш в 12 ночі скажеш "чувак, в мене є ідея, це треба послухати , осмислити і він прийде через те, що він готовий це оцінити, щось запропонувати ,довести ідею до кінця , звик дивитись на картину цілком ,проте це не тільки стосується саме творчих відносин - в житті все аналогічно. 

Чекаємо відгуків у коментах - як формат, яке відео сподобалось найбільше і якби був вибір - зібрати свою групу і виступати на сцені чи знімати кліпи для виконавців, що б ти обрав?

P.S. Фото-архів хлопців, який мене дуже потішив:


 








Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в про

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі

1000 і 1 тупий подарунок або як позбутись всіх янголів в серванті

Настя: Я колись подарила пацику на Валентина підвіску, яка розламалась прям в момент вручення. До того всього це був Скорпіон, хоча він за знаком гороскопу Телець. В мене все. 💃 Поки всі перейдуть на wish-списки і перестануть складати статуетки ангеликів на поличці в креденсі в селі, пройде ще не одне століття. Тому сьогодні говоримо про провальні подарунки.  Мої провальні подарунки. Парадоксально, проте за всі роки мене найбільше трафляли мої ж ідеї. Це, скоріш за все, одна з причин, чому в мене не було романтичних стосунків з представниками протилежної статі.  Двічі я потрапляла на ту ж саму фігню: «ми ж друзі, давай не будемо дарувати один одному подарунки на день св. Валентина.» і тепер чому я ненавиджу цей день? та тому, що все ж мене щоразу вітали і дарували квіти і милості, а я була як лох.  ТОП-3 тупих подарунків від мене, які були адресовані мужчинам, від яких я сходила з розуму: 1. пачка цигарок  (не судіть мене, то було майже 10 років тому) 2. футболка, на якій на