URDay 2 Історія про Яну

Сьогодні в URDay дівчина, яка за свої 25 років 11 разів переїжджала, спробувала 13 професій, набила більше 28 татуювань і прочитала понад 500 книг. 

Знайомтесь, Яна Фурман. 

- В якому місті ти народилась і коли вперше вирішила переїхати? 
- Рідного міста у мене немає) Там де народилась, прожила місяці два, потім переїхали. А потім переїзд в 4, далі в 6, 10, 18 років... 
На даний момент найріднішим містом для мене є Київ та Одеса. Я із тих хто сам обирає рідне місто) З 19 до 25 я періодично жила у різних містах. 
Про дитинство: я його прожила, а це означає, що я можу усе!)
- Що зазвичай найважче на новому місці? Чи бували в тебе моменти відчаю, коли хочеться кинути все?
- Робота, то не проблема. Її ти можеш знайти завжди і будьте, якщо ти звісно не ліниве створіння) 
Вивчити місто - вивчиш! 
Певне люди.. тобі потрібно буде трудитися, щоб знаходити своїх людей (це і в звичайному житті важкувато, а при такому темпі «кожні вихідні поїздка» трішки важче). Це буде труд, час, терпіння. 
Моменти відчаю у житті - так! У моменти поїздок або переїздів - ні. Дорога і нові міста це кращі ліки для мене (не плутайте це зі спробами втекти від себе!!)
Про роботу:
- Почала я працювати на першому курсі університету. 
Це було дуже багато професій/правильно буде сказати - зайнятостей👌🏻
1. Вожата у дитячому таборі. (Цим почала займатись у років 16) 
2. Промоутер (мені здається, що багато студентів пройшло через таку штуку🙈, бо краще працювати ніж сидіти на дупі вдома) 
3. Няня (8 місяців - 9 років, вік дітей з якими працювала) 
4. Аніматор 
5. Мім (то різні речі. Не приписувати до аніматорів)

6. Адміністратор театру 
7. Організатор фестивалів (Коронація Слова та UA Made - найбільші) 
8. Івент-менеджер (організовували вечірки: д/н, baby shower, новий рік, весілля та ін.) 
9. Декоратор (в більшості весільний) 
10. #недофотограф (у мене були замовлення, репортажі /мої репортажі навіть друкували у журналі/ на секундочку😅) 
11. SMM менеджер. З часом це переросло лише в інстаграм. Тобто займаюсь лише тим, що пов‘язано з інста. 
12. Бариста 
13. HR

- Такий величезний список) але я шось так і думала, що на цей пункт тобі буде що розповісти))
Ким ти працюєш зараз?
- Бариста, SMM менеджер, Інстаграм - фотограф  і намагаюсь робити щось своє) 
І є ще кілька пунктів із того списка, котрі я не залишаю))
Якось я просто зрозуміла, що все життя буду міняти професії. Я коли втрачаю цікавість або можливість розвитку, то звільняюсь)
- Ми бачились, коли ти тільки почала працювати з кавою, як змінилось твоє ставлення до цього? Є люди, які відносяться до цього як до духовної практики, як до мистецтва або просто до завжди практичної роботи, бо каву люблять всюди, до яких ти відносиш себе?
- Я відношуся до цього як до окремої сфери діяльності. Де є ріст, розвиток, океан знань. 
Це професія у якій я розвиваюсь кожного дня. Читаю, шукаю щось нове. 
Але як для споживача кави, то все стало важче. Бо якщо я у поїздці або у мене вихідний, то я виходжу на 30 хв раніше, щоб заїхати у певну кав‘ярню, а інколи і до певної людини)

Звичайна людина може сказати «він хороший вчитель», «він хороший журналіст», але звичайна пересічна людина не може сказати «хороший бариста» поки ти не вкажеш йому на різницю в кавових напоях. Мене дуже надихає коли мої гості першу чашку капучино у мене намагаються пити з цукром, а потім відмовляються від нього зі словами: «а ви праві. Так дійсно смачно». Або коли з американо переходять на якийсь альтернативний спосіб заварювання кави)

MUST HAVE від Яни або наскільки мало речей треба для того, щоб переїхати:
- 11 раз я міняла міста) Зубна щітка і паспорт у мене завжди з собою (бо можу поїхати на день-два в інше місто хоч сьогодні)😊 
- зручне взуття/ бо ти будеш багато гуляти перший час
- павер бенк /тобі потрібна карта 24/7😅 але я справлялась і без нього)
Це все що я можу сказати) 
Бо в мене був випадок минулого літа.. я поїхала у Львів маючи лише кошти на дорогу в одну сторону і на два прийоми їжі (я потратила їх у перший день/ і ще купила трішки овочів на салат та яєць на омлет). Грошей я заробила у Києві під час перебування у Львові у перший день поїздки) Ааааа.. ти ще можеш знайти та оплатити житло) І бажано знайти роботу, але цим уже можна займатись по прибутті)
- Ох читаю це і думаю про маленьку валізу непотрібного хламу, який я завжди беру з собою навіть на 2 дня, наприклад утюжок для волосся😅😅  Що дорожче - постійно переїжджати чи обживатись на одному місці?
- Оооо.. не беру з собою ніяких жіночих штук)) В короткі поїздки)
Я думаю, що обживатись на одному місці. Але в мене такого не відбувається, бо я кожних пів року чищу усе і викидаю, роздаю, розпродаю частину речей. Єдиний постійний груз який маю, то Книги)
І ще зберігаю усі подаровані листівки, записки, різні дрібнички, але ж у цього немає ваги))
- Що ти ще би хотіла побачити? Куди поїхати? Які плани на літо??
- Я дуже хочу об’їхати світ. І коли в мене з`явиться ця можливість, я буду самою щасливою людиною. 
Планів на літо немає, бо все може змінитись навіть завтра))

ПРО ТАТУЮВАННЯ:
- Скільки їх я не знаю..) бо перестала рахувати після 28) 
Це мистецтво! Однозначно. Яке у мене поєднується зі спогадами,власним життєвим досвідом, людьми та подіями. Мої татуювання - то я. Просто потрібно правильно читати і розуміти)) 
У кожної з них є сенс або історія. 

Я маю татуювання, котре мені бив знайомий, а я сиділа з заплющеними очима і не знала, що мене чекає (а до цього ми не бачились і не спілкувались 7 років). 
А от десь тиждень назад я гуляла з другом, а він мені: 
- Яна, хочешь татуировку? 
- Да. 
Через 30 хвилин ми були у майстра. Познайомились.
- Яна, что бить будем? 
- Я не знаю. 
- Клаасс (мастер) 
- Стас, придумай мне татуировку (я) 
Стас придумал. Мастер нарисовал. Набили. (Оля, не повіриш! Але ми набили те, що я планувала місяць назад /в підтвердження😊 маю переписку з іншим майстром). В мене просто якось дивно та магічно виходить з людьми.
Але звісно! я не кожному дозволю щось подібне. Таких людей одиниці.
- Що ж ти набила останнє? що придумав Стас?)
- Настільну лампу)

- Чи рахувала ти коли-небудь скільки прочитала книг?
- Ні. Не рахувала, але можу спробувати)
- Як ти думаєш, це більше ніж 200 книг?)))
Звісно)
- Більше ніж 500?🙊
Думаю, що так)
- Назви 5 улюблених книг і чому саме вони ?
- 1. Маленький Принц
Всі про неї знають, а якщо не читали, то Яна просто «рвёт и мечет». Це книга для дорослих. Я називаю її «Біблія людських відносин». Її потрібно перечитувати регулярно! 
2. Мартін Іден 
Її можна внести у список книг котрі потрібно прочитати до 20 років. Формування особистості, розвиток таланту та вмінь, пізнання життя, кохання, фальшивість життя і людей. 
3. Портрет Доріана Грея 
Мені здається, що будь-які мої слова будуть зайвими. Цю книгу я теж регулярно перечитую.
4. Біблія. Це хороша книга навіть якщо ви заклятий атеїст і не вірите ні у що. Відностесь до неї як до художньої літератури і інформація певне буде сприйматись спокійніше. 
- Дуже неочікуваний перелік) я передбачала тільки Маленького принца))) а от що справді здивувало - то Біблія))
- П‘ять мені мало. Тому нехай буде 4. Мені хочеться список у 15-20)) звертайтесь особисто🙂 І не всі книги я дозволяю радити вслух!)

- В інстаграмі в тебе є тег, який мене дуже зворушує #історіїпролюдей - розкажи як він народився, про що була перша історія і коли ти їх пишеш зазвичай?

- Оооооо.. цей тег зародився в Одесі. Коли я туди переїхала (рік тому назад). Я почала працювати баристою. Мене настільки надихали мої гості, що я почала про це писати історії. А я завжди надихалася людьми🖤 на вулиці, в закладах, при знайомствах. І зараз я просто пишу про людей котрих зустрічаю кожного дня. 
Не повіриш! Щойно після твого запитання зайшла і зависла на ньому. Перша історія про хлопчину з яким познайомилась особисто місяць тому (через мого друга, то його однокласник). А з другом ми спілкуємось зовсім трішки (місяці чотири). 
Писати потрібно швидко. Одразу як бачиш і переживаєш.. поки ти ще нишком знаходишся в історії цих людей.. і поки є післясмак та натхнення. З кожною годиною втрачаєш щось живе). Хоча би замальовку потрібно одразу)
- Ти малюєш людей в своїх текстах, в своїх розповідях, на своєму тілі і всі вони в твоєму погляді світлі. Як ти думаєш, звідки в тобі стільки віри в людей і як часто доводиться закривати очі на негатив та жорстокість?
- Негатив та жорстокість я бачу кожного дня, але поки не вмію закривати на це очі (і я поки рада цьому). 
Я кожного дня бачу злих людей, котрі просто втомлені від життя, роботи, бідності.. але в кожній людині є щось прекрасне! Просто треба це побачити! А можна ще і сказати про це людині).
Дуже часто людям просто не вистачає сил і вони втрачають щось важливе. 
Звідки стільки віри в мені? Бо я певне бачила стільки поганого, ніж більшість із них (то мабуть дуже сміливо говорити такі слова в свій адрес. Але поки мені здається, що це причина).

- Я думаю, що після зустрічі з тобою в кожного в душі зароджується хоча б добра посмішка, бо ти завжди знаходиш потрібні слова. 
- Ні.. не завжди. Інколи і поганий післясмак залишається після зустрічі зі мною. І це теж добре. 

Читайте. Бо багато відповідей ви знайдете в книгах. 
Спілкуйтеся з людьми. Просто говоріть з ними, гуляйте, пийте вино. Живіть з ними🖤

Я дуже хотіла, щоб ви прочитали хоч кілька #історійпролюдей_ і Яночка дозволила опублікувати їх тут. Тому приємного читання. І напишіть нам в коментах, яка історія зворушила вас найбільше. Бо моя улюблена про бірюзове волосся)).

Всі фото з сторінки Яни в інста @moremoe_ . Активне посилання на неї залишаю в своєму профілі.