14 грудня. Все окей.

Отже,  14 днів грудня позаду і як мені не хотілось би це признати - істина в тому, що все хороше рано чи пізно закінчується.
Закінчилась 9 серія 6 сезону "Пліткарки", погасла зарядка на планшеті, завершився курс із сольфеджіо з найкрутішим викладачем, стирається лак,пройшов час, коли можна було круто погуляти в цей час надворі  і завершився етап становлення зими у місті.
Маршрутки ледве ходять, в перчатках холодно  і цього вечора мені шалено хочеться спати.
Я би з радістю не вилазила б з-під ковдри , якби не чай, який щойно закипів і нудьга, яка нарешті прокинулась в моєму лінивому тілі.
Хоча...
З цією п*ятницею також закінчується і все погане: Танічка завтра приїде додому і ми втілимо коварний план в дію (себто добовий кіномарафон в ім*я Діна Вінчестера і Деймона Сальвадоре), я здала найжахливіший екзамен з фортепіано і нарешті зігрілася...
Цього тижня майже дійшла фіналу моя сесія, я відійшла від минулої суботи:), і зустрілась з своїми дівоньками "як в старі часи". Звичайно, ця зима не така, як минула: починаючи від конфліктної організації Нового Року і закінчуючи відсутністю Франківського за моїм компом, коли ми збираємся разом...Але він сьогодні зателефонував і в нього все добре. Як і у всіх нас.
Цілий тиждень я думала чим поділитись тут з вами і зрозуміла, що додати мені нічого:
в мене рожевий манікюр і розмазаний макіяж - значить все окей.
Гарних вихідних вам, дорогі.