Вже годину триває найочікуваніший день року - 31 грудня. Звичайно, це і стало приводом до мого сьогоднішнього нічного запису..
Згадується ранок рівно рік тому: я нічого не встигала, поспішала на Дружбу, 2 і не могла організувати доставку всіх продуктів та речей. Ми їхали з Ксюшою та її татом і в мене було дежавю. Тоді я навіть уявити не могла, що через кілька годин зустрінусь з Сашою, після півроку без спілкування. Не могла уявити, що святкування пройде настільки круто і що ніяких катастроф не станеться, і точно не могла уявити, що рівно рік потому наша компанія збереться у майже ідентичному складі. Під бій курантів я спалила листочок, на якому дрібним почерком були написані мої бажання:) то був набір абсолютно смішних, наївних та не оригінальних мрій:
1.Поступити у всі ВУЗи і пройти на державне у Франка
2. Щоб всі рідні і друзі були здорові
3. Літом не залишитись без романтичних пригод
4. Мати шикарну випускну сукню, як в Блейк Лайвлі
5. Здати добре ЗНО.
Але найцікавіше те, що усі вони збулись.Ніколи не могла повірити в це, але так і сталося! (цього року напевно напишу цілий зошит і спалю його, ахаха))
Та в ту Новорічну ніч все здавалось таким недосяжним.. і божевільним:_)
Згадується ранок рівно рік тому: я нічого не встигала, поспішала на Дружбу, 2 і не могла організувати доставку всіх продуктів та речей. Ми їхали з Ксюшою та її татом і в мене було дежавю. Тоді я навіть уявити не могла, що через кілька годин зустрінусь з Сашою, після півроку без спілкування. Не могла уявити, що святкування пройде настільки круто і що ніяких катастроф не станеться, і точно не могла уявити, що рівно рік потому наша компанія збереться у майже ідентичному складі. Під бій курантів я спалила листочок, на якому дрібним почерком були написані мої бажання:) то був набір абсолютно смішних, наївних та не оригінальних мрій:
1.Поступити у всі ВУЗи і пройти на державне у Франка
2. Щоб всі рідні і друзі були здорові
3. Літом не залишитись без романтичних пригод
4. Мати шикарну випускну сукню, як в Блейк Лайвлі
5. Здати добре ЗНО.
Але найцікавіше те, що усі вони збулись.Ніколи не могла повірити в це, але так і сталося! (цього року напевно напишу цілий зошит і спалю його, ахаха))
Та в ту Новорічну ніч все здавалось таким недосяжним.. і божевільним:_)
А далі все швидко закрутилось: Ксюшине ДН, де була затишна домашня обстановка і гра в "Правду чи Дію", Різдво, яке я провела в родинному колі, Щедрий вечір, на який ми з дівчатами обходили пів Тернополя, і моє 17-річчя. То було щось особливе. Я не можу не згадати цей день, адже саме тоді я відчула себе дорослою. квіти, вечірня сукня, зачіска...і мої найдорожчі. Вони усі зібрались навколо мене за одним столом. І це був незвичайний вечір..
Лютий запам*ятався ДН Юлічки і Днем Валентина - точніше пам*ятаю я лише ранок, коли о 08:15 зустрілась з Юрком і він подарував мені найзворушливіший подарунок, який щодня викликає у мене посмішку. Вечір не запам*ятався лише через те, що ми з Ксюшою серйозно "перебрали". І все ж - подія лютого - сраний і ненависний День Всіх Закоханих.
Весна прийшла неочікувано. І я її боялась - пробне тестування, наближення випускного, паніка і хвилювання. Пам*ятаю, що 8 березня був чудовий день і що найбільше мене вразив Саня Сівіцький, коли прийшов мене привітати з квітами.) То була приємність, якщо врахувати, що за 15 років знайомства на нього рідко находила романтика:). Далі чомусь всі мої думки збиваються в одну неорганізовану купу - навчання, репетитори, тести....Пам*ятаю, що 18 квітня святкували з Юрком його ДН - і то був прекрасний день. А потім Травень. Травень, який увійшов в історію. Спочатку було ДН Танічки-Таранічки і ми з Бордою прийшли захоплюватись трояндами, які їй подарував Рома:)))..потім ДН моєї Танюхи-сеструхи, потім...10 травня. Сама ж Ірина Миколаївна і не збиралась святкувати своє День Народження, але! мені, Ксюші і Міші це ніяк не завадило - і ми приперлись до неї в 09:00 ранку. Я знаю, що зараз, читаючи це, вона посміхається і думає "Ну, Фаль, ну і сказанула".
13 травня - день, що увійшов в історію як НАШ ВИПУСКНИЙ.Саме тоді я відчула себе на вершині. Про випускний можна говорити безкінечно, у ньому були плюси і мінуси,але одне категорично - він пройшов занадто швидко.Особливо, це стало зрозуміло, коли в 07:00 ранку я,Ксюша,Саня Чиж і Саня Король пили шампанське під дощем.)) "Найс момент" - сказала б я, і "Харош,харош" - сказала б Ксюша:).
Після випускного,останнього плакального дзвоника і довбаного Зовнішнього Незалежного Оцінювання розпочалось літо. В червні сезон п*янок відкрив Пєтручійовий (ахаха) День Народження.
А потім найглобальніша подія літа - поїздка до мене в Петрики на дачу. Вона оспівана вже не раз і не вперше...Але то було незабутньо. Саме завдяки їй ми винесли такі життєвонеобхідні уроки:
не давати Пєті цукерки в руки в 04:00 ранку, не говорити з Юльою про релігію і не залишати водку в підвалі.)).
На цьому наші пригоди не закінчились:
липень майже весь промайнув у вступній кампанії.. І не було часу зажигати, але тим не менш,День Ангела вдався. То було в нашому літньому прихистку, де завжди чекає захід сонця, сємочки і пиво.:).
У серпні у мене гостювали сестрички, і ми прекрасно провели час. Їздили по різних містах і проводили час у сімейному колі. Але сім*я - це не лише родичі, це і друзі, тому мені подобаються спогади про цей день:
Також насиченим був останній тиждень літа: 24 серпня - День Незалежності, який був відсвяткований з достоїнством:), протягом тижня також збирались.. в ніч з 28 на 29 серпня відбулось найбільше подій..:
День Народження Марічки
Проводи Михасика в Київ і довгоочікуване виконання 3 пункту мого списку новорічних бажань, а також проводи Вовочки з дитячим шампанським.) Літо залишило мене наодинці з Університетом і довелось призвичаюватись до нового життя. За пів року я втянулась. і навіть навчилась прокидатись о шостій ранку.:). Добре, що траплялись такі радісні події , як День Народження Валі, яке прекрасно розпочало жовтень
і Хеловін, який прекрасно закінчив його:)і який надовго запам*ятається чудесною нічкою пригод на Дружбі. в Листопаді відсвяткували День Народження Міші (і чомусь у мене таке відчуття, наче це було дуже недавно.) і пережили сесію у грудні. Ось такий видався рік.
Наповнений посмішками і сльозами, сварками і примиреннями, успіхами і невдачами...
Дякую усім вам, тим , хто був поруч весь цей час. Тим, хто допомагав боротись з труднощами і тим, хто завтра буде нести мене спати і виймати з салату:)
Я люблю вас, чесно:*
01:11, і це мій останній шанс поспати. Новий Рік, будь ласка, будь ще крутішим і ще більш божевільним:)
Комментарии
Отправить комментарий