Останнє слово перед початком.

Закінчився Небритябрь і напевно мій одногрупник Вася вже позбувся своєї мужньої щетини на писочку.
Незнаю, чи то Грудень ще не вшарив, шо то треба снігу, чи ще не завезли такого білого продукту на той небесний склад, поки що "Зима не будет".
а це сумноватенько.
І хоч в мене теплесенька шапочка і не дуже теплесенькі перчатки, не можу сказати, що така ніяка погода мене тішить.
Але, тим не менш, до сьогоднішнього дня у мене було легке , безтурботне життя. 
В понеділок я себе звільнила від пар:), у вівторок був важкий день, бо треба було йти на першу пару, середа - зустрілась з Борисом Володимировичем (для тих, хто не в темі - главарь всіх вчителів фізкультури Тернополя і просто прекрасна людина), четвер - ааа, в четвер я зустрілась з Сашком, червоний чай, "все дела", п*ятниця - це було фатальне розтринькування стипендії: спочатку зустрілась з Танічкою в Челентано, там до речі дуже випадково об*явились ще Юра і Юля (Ю2),
потім я, Ксюша, Сніжанка і Христинка пішли на суші в Суші-ко і то було прекрасно, звичайно, одних суші нам не вистачило і ми ще як гламурні тьолки пофоткались і навіть зняли декілька відео в Цукерці:), на наступний день я зрозуміла, що я Бомж)). І мені нічого не залишалось, як вирушити в СУБОТУ(!) в унівєр. Дідько би побрав  то-тую бурсу. Пізніше зустрілась з Вовочкою і ми оглянули наші Хороми на НР. Ввечері більшість нашої компанії зібралась не з найкращого приводу і я дещо не задоволена цією розмовою.
Завтра в мене починається сесія , екзамени, академи і т.д.
Я боюсь, мене харить, бісить і виводить від однієї думки про наступний тиждень. Голова болить, горло болить і взагалі: це несправедливо - до всіх нормальних людей ця "смерть з косою" прийде аж після 17 грудня.
Гррр...
До біса. До біса все.