К основному контенту

Дика спека, або Як зібратись на море за три дні.

Сьогодні я вам розкажу веселу історію про те, як я збиралась на море.
За 3 дня сказала всім, що "всьо-всьо, я не вийду, не чіпайте мене, бо я збираюсь".
В той день я остаточно дізналась, що мене чекає курорт з найромантичнішою назвою "Залізний порт" і тоді я написала список. Взагалі, люблю писати списки, бо в мене класний почерк:) 
В понеділок я спакувала чемодан. То було видовище. Я розклала спідниці і проводила між ними кастинг, котру з них я залишу вдома. Таким чином зі мною їдуть джинсова ( ну бо це джинс, він до всього канає), рожева №1 ( пляжна шмата) і рожева №2 (на діскатєку). Не буду розписувати, але у валізу я спакувала ще 4 сукні, 2 штанів, 3 пари шорт, 8 футболок (може і більше) і кофту. І от, коли не можеш застібнути замок на тому чемодані - тоді ти розумієш як то зле бути тьолкою. Ібо не можеш взяти з собою цілу шафу, а як чогось не береш - то 100% будеш сидіти там і думати: от "пабєдітєль по жизні" не взяла червоне плаття, а так би мала шо вдіти. І то лише одна валіза. В другу (але не клєтчату) гігнськку сумку полізли мої капці (конверси, без яких я нікуда), в*єтнамки, босоножки і нові-геніально-прекрасні-босоніжки-від-бренду-"Sex&the City"на 10см шпильці. А тепер всі дружно включили "фейспалм". Да, я така! я не можу поїхати без босоніжок:). 
На другий день, себто вчора, ми з Олександром пережили і Крим, і Рим, і мідні труби.. тобто відвідали Тернопільський Ринок. Як ви можете побачити по статистиці мого блогу - на ринку я буваю раз на рік кожного літа. не частіше. це потрібно мені для того, щоб впевнитись у моєму коханні до гуманітарок і дати собі спокій з тими Юмаксами, Стандартами, Рубіконами і іншими колами пекла нашого Базару. на жаль, це був, напевно), найспекотніший день літа, тому ми мало не вмерли. Зрештою, нагородили себе двома (безалкогольними! - це для тебе,мам) Мохіто у Файному і розійшлись. Після обіду я відвідала хороми мого Зазулейшена. Ми обливались водою, палили гарячих робітників - пациків, жерли крекер, фоткались, загоряли - коротше успішно провели вечір. Перед сном ще кілька кіл по стадіону для очистки думок і совісті (за пропущену треніровку) , кілька серій серіалу - і от привіт новий день. Сьогодні Валя влаштувала мені традиційні проводи. Як звернули увагу мої друзі - кожного разу, коли ми з Сашою на море, Валя влаштовує вечірку в честь мене в себе вдома. Були повітряні кульки, червоне вино і шоколадки. ( ну ладно, ше пиво і чіпси, але то таке). І було затишно. Мені було приємно обійняти всіх цих дармоїдів перед від*їздом. Що не кажи, але я люблю їх. Всіх. Когось більше, когось менше, когось сьогодні ненавиджу, а вчора доставала..але всі ми одне ціле - Бамівська Община Гопніків:). Тому хочу вам подякувати, опосуми, хомяки, коти, бурундуки і сусліки, і побажати, щоб я повернулась - а БАМ стояв цілим:)) Залишаю його на Ксюшину відповідальність)). Завтра я вже буду в дорозі... Приїду - розкажу скільки коштують кавуни, чи купила окуляри за 10 грн (як казав Славік), і скільки разів ми зустріли сонце:)
Не скучайте.. Хоча нє, скучайте-скучайте)))
Ваша, дівчинка з чемоданним настроєм і книгою Рея Бредбері "Кульбабове вино" у сумці. :)

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в про

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі

1000 і 1 тупий подарунок або як позбутись всіх янголів в серванті

Настя: Я колись подарила пацику на Валентина підвіску, яка розламалась прям в момент вручення. До того всього це був Скорпіон, хоча він за знаком гороскопу Телець. В мене все. 💃 Поки всі перейдуть на wish-списки і перестануть складати статуетки ангеликів на поличці в креденсі в селі, пройде ще не одне століття. Тому сьогодні говоримо про провальні подарунки.  Мої провальні подарунки. Парадоксально, проте за всі роки мене найбільше трафляли мої ж ідеї. Це, скоріш за все, одна з причин, чому в мене не було романтичних стосунків з представниками протилежної статі.  Двічі я потрапляла на ту ж саму фігню: «ми ж друзі, давай не будемо дарувати один одному подарунки на день св. Валентина.» і тепер чому я ненавиджу цей день? та тому, що все ж мене щоразу вітали і дарували квіти і милості, а я була як лох.  ТОП-3 тупих подарунків від мене, які були адресовані мужчинам, від яких я сходила з розуму: 1. пачка цигарок  (не судіть мене, то було майже 10 років тому) 2. футболка, на якій на