К основному контенту

Ei looder. (S.O.S!! переповнена шафа!)

Сьогодні субота і в мене прекрасний настрій.
На це є дві причини:
1. я нарешті за останній місяць виспалась. Напевно, це через те, що я відклала серіал і вирішила рано лягти спати. і в 01:00 я вже бачила свій перший сон. (в якому я сварилась з Ксюхою і Міськом).
2. ми сходили на тренування. (долой лень!).
Після стандартного обходу Подолян і відвідання таких святих місць, як RESERVED, Top secret i Kira Plastinina на душі нам стало легко. І в Ксюші тепер є картка Фокстрот:)
Останніми днями в мене була повна апатія і навіть якась панічна депресія на фоні моїх (і не тільки), розчарувань.

Найгеніальніше до чого я додумалась - це набити тату на руці з надписом : ei looder
Що ж це за дивний надпис, подумаєте ви??
І на якій він мові?)
Ні, це не англійська і це не цитата з якоїсь книжки,
це не ім*я і не код товару,
це не послання з Біблії,
і тим більше не цитата з Корану,
це навіть не якийсь знак Долі.
отже..
фанфари..
барабанний дріб...
салют...
і вуаля:
цей запис на естонській мові означає не багато , не мало...
"Не сутулься"!
Просто часто мені здається, наче світ не біля моїх ніг, а на моїх плечах (минутка-тупошутка)
і тому постійне нагадування на рідній і коханій естонській мене буде тішити і вирівнювати.
Я навіть зробила попередній ескіз:)))
Мамі моя ідея не дуже сподобалась, а тато сказав, що тату це "дуже серйозна... глупость". 
Тому я біжу робити всесвітній переворот моєї шафи і прощатись з речами, які мене морально втомлюють. То буде дійство, яке подібне до танцю древніх людей, я буду ходити по хаті у всьому на раз, і на підлозі буде чотири піраміди: 
1. Те, що я ніколи більше не вдягну. ( Данило Грачов пишався би мною:)
2. Те, що треба попрасувати.
3. Те, що я обожнюю.
4. Речі для диваків. ( одяг,який шкода викинути і який я взагалі не ношу.)
До речі, а як ви наводите лад в шафі??
Поділіться зі мною формулою ідеального порядку на полицях:)

Всім гарного дня,
ваша "Девушка с татуировкой дракона":)

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в пр...

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі...

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂  Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏 💋💋💋💋💋 1. Білизна - це статус.   Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$. 👧 Та...