К основному контенту

З Днем Народження, Зозулька!

Моя кохана дівчинка. 
Минув ще один рік і ось я знов пишу, як сильно люблю тебе.
Як люблю, коли ти смієшся. Цей сміх наче епідемія поширюється на всіх, хто є поруч.
Цей сміх змушує забувати негаразди і розпач. Цей сміх змушує радіти.
Як люблю, коли ти мрієш. Коли розповідаєш про найпотаємніше, відоме лише нам двом.
Коли завішуєш усю кімнату фотокартками і мрієш, мрієш, мрієш..
Як люблю, коли ти захоплюєшся чимось. Це просто накриває тебе з головою і ти лише про це і говориш...кілька годин, кілька днів, кілька місяців.. Твої захоплення надихають. Чи то книга, чи музика, чи фільм..
А ще я люблю, коли ти натхненна. До самовдосконалення, роботи над собою, довершеності.. Цьому у тебе варто повчитись.
Люблю, коли ти радісна. Бо коли ти сумна - хочеться викинутись з вікна, настільки важко.
Дякую.
дякую тобі за кожен день, який ми проводимо разом.
за кожну мить, за кожну телефонну розмову, за кожну смс.
Не всім щастить зустріти в житті такого друга, як ти.
і я пишаюсь нашою дружбою!
З Днем Народження, дорогий Зазуляк!
Хай поруч будуть лише потрібні люди, хай щастить у навчанні і роботі, хай здійснюються мрії і втілюються плани, хай ніколи не підводить здоров*я... Бажаю, аби ти завжди пам*ятала, що я є поруч. І завжди готова підставити плече, руку, ногу, око..))
І я не одна така.
Ми всі любимо тебе.
Залишайся собою, Зозулька, бо ти незрівнянна!
люблю тебе!



































Комментарии

  1. погоджуюся з тобою оля :) люблю тебе сонце дуже, мені тебе не хватає, але навіть на відстані, думками я завжди з тобою !!!

    ОтветитьУдалить

Отправить комментарий

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в пр...

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі...

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂  Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏 💋💋💋💋💋 1. Білизна - це статус.   Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$. 👧 Та...