Нескінченні святкові пригоди

Я нарешті виповзла з-під покривала і пляцків і готова повідати довгу історію моїх новорічних вихідних.
Отже пригода сягає ще тогорічних часів, коли зранку в останню суботу 2013 року ми з Миколою сіли в електричку.
Я зранку - це взагалі чудесність. Втуплений погляд, наелектризоване волосся і єдине бажання "спати".
Тим не менш, через 3 години сидіння на гарячій (дійсно гарячій) лавці, кількох десятків пісень і одного кіндера ми завітали у місто Лева.
Львів, як звично, зустрів нас погожою дниною, сіяло сонечко і дув теплий вітерець... 
Олічка, Макс і малесенька Яночка виявились просто неймовірними!
Я одразу відчула доброзичливе ставлення і домашню атмосферу, тому перестала хвилюватись...
На вечерю зібрались друзі і всі ці незнайомі обличчя заспокоїли мене своїми посмішками. То був чудовий вечір. Інколи цікаво вибратись зі звичного кола спілкування за новими враженнями і це якраз той випадок.

Звісно, не обійшлось без пісень під гітару. І тут був епічний момент, коли треба було настроїти її і в мене спонтанно з*явився камертон. Ех, ці секрети музикантів:)

Гості розійшлись, а ми з Олічкою ще довго обговорювали літературу та кінематограф. І якщо в першому я ще досить обізнана, то в другому - неук.).

Зранку ми вирушили на прогулянку з Яночкою. Спочатку відвідали ТРЦ "Південний", потім прогулялись парком. Ну або не зовсім прогулялись.).Максова спроба запустити хлопушку завершилась провалом, але конфетті було кльове:)

А ввечері почалась справжня казка...

Різдвяна ярмарка у Львові це воістину чарівне явище.

Таке ви не побачите ніде.

Від ялинки, що височіє перед Оперним простягається аж до Євромайдану, вздовж всього скверу стометрівки ярмарок.

Чого там тільки немає... І яблука в карамелі, і ковбаски, і глиняні вироби, і хлібобулочні, і дерев*яні... Не знаю, скільки разів точно ми все обійшли, але тим не менш посмакували і глінтвейном, і ковбаскою і я навіть ледве осилила те яблуко.

На площі перед Оперним нас потішило фаєр-шоу, там ми і зустрілись знову з Олічкою і Максом.

Я думала, що в центральній частині Львова, а саме на прощі Ринок мене вже нічим не здивуєш.. Але одне діло подорожувати з туристами і зовсім інше - з корінними львівянами. 

Олічка повела нас якимись темними куточками і ось, посеред жилого будинку, практично у під'їзді з'явилась кав'ярня. І то не будь-яка, а найстаріша у Львові.

Каву там подають палаючою ( у прямому значенні). Наче самбуку:)

Закінчився день переглядом фільму "Оскар". 

Зранечку ми знову були в електричці. І практично всю дорогу проспали.

Останній день року був у повному безладі і хаосі... Я , як завжди, нічого не встигала. Новорічного настрою не було і ще й світло зникло.
Але прибувши на Чернівецьку і відкривши першу фляшечку настрій почав сам по собі з*являтись. Вже до 00:00 мені було вельми радісно. Так, що я майже забула про свій листочок бажань, який потрібно було спалити.
І все ж під бій курантів і з шампанським в кружці я зробила це:
відіслала богам своє послання із 14 пунктів.

Далі почався обмін подарунками, обійми і телефонні вітання аж до 2 ночі. Тішило, що принаймні двоє моїх найдорожчих людей були поруч. Але це ж Новий рік. А який Новий рік без бамівської еліти.

Саме тому було прийняте рішення пішки шурувати до "йолки" в пошуках пригод.

Забула уточнити, що також на святкування до нас приїхали львівяни, тому ми і їх взяли з собою.

Ялинка не потішила. Сміття було по коліна, хот-дог, який Олічка на свій страх і ризик взяла, холодний і настрій доволі пічальний.

Але все ж зустріла Петра, Сівіцьких, Міська і навіть Борду.

Частина поїхали далі святкувати, а ми вирушили на Євромайдан глянути, що там цікавого є.

І ось що там цікаве є:

1. Дерев*яна політична ялинка

2. Стіна ганьби

Кінець.

Вирушити додому спати була , напевно , блискуча ідея. Тому вже по 5 ранку я вирушила в марево снів.

Дивним чином зранку ми опинились на виставці ручних робіт і ще дивнішим чином ми потрапили у Файне.

Але на те ж воно і Файне, щоб навіть 1 січня в обід тішити своїх гостей.

Ввечері того ж дня ми повернулись додому. Батьки були раді побачити нас вперше нормально за кілька днів. Вечеря, музика і навіть перша частина Сам Вдома. Ідеально.

2 і 3 січня пройшли практично непомітно.

а от 4 січня увійшло в історію, як сама спонтанна п*янка.

Хоч Ксюша і не збиралась святкувати, ми як порядні друзі вирішили її привітати. Результат: 11 неадекватних фейсів і спляча іменинниця.)).

А між тим, Саша, як годиться сфотографувався з хавчиком, моя Танюха зробила мільйон фото себе, сусіди стукали по батареї, бо Микола, Місько і Вова співали, Юлька з*явилась спонтанно і спонтанно зникла, я забула кулон і шапку, Сніжана помилилась у своєму майбутньому прізвищі, коротше, кожен чудив як міг.

На щастя, свята - це не лише п*янки, але і обжираловка. ось чому сьогодні, 9 січня, я і  збираюсь провести весь день на кефірі. Називається Різдво у родинному колі з родинним холодильником.

На завершення хочу подякувати тим, хто дочитав цей пост до кінця, бо мені його перечитувати лінь.Вимикаю гірлянду, виключаю комп і спати.

Всім веселих канікул! Майте стрим. Амінь.