falola

Останній тиждень жовтня добігає кінця, а це означає, що скоро... Листопад - мій ненависний місяць у році. Не тому, що в ньому трапилось щось погане, аж ніяк. І не тому, що сесія в університеті. А просто тому, що цілий місяць нас очікує гидка каша під ногами, +2+4 на градуснику , ну і просто мерзенна сирість. Минулого тижня я переживала ту солодку мить осінньої депресії, коли з температурою валяєшся весь день в ліжку, дивишся "Дім біля озера", плачеш, випиваєш відро чаю, засинаєш і прокидаєшся коли схочеться, загалом радієш, що не треба виходити надвір. Найважче у цьому всьому - зупинитися. Повірте, що в такому стані "кокона" мене ніщо не мотивує рухатись - ні сімейні обов'язки, ні навчання, ні робота, просто кожна справа втрачає свій сенс в порівнянні з тим, що можна не вставати з ліжка. І тут постає питання: як? Як відірвати себе від коханої ковдри? Сьогодні, після другого робочого дня і 4 концертів за минулий тиждень я можу вам відповісти: шанс є .  1. В...

Давно не було балаканини "ні-а-чьом", себто недільних монологів.  Тема сьогоднішнього: "у всіх навколо вже діти народжуються, а в тебе чехол із зайчиком".  Останні 2 місяці я працюю за спеціяльністю - акомпоную дитячому хору. І от сьогодні зранку на занятті мене весь час відволікав айфон якоїсь манюні, тому що в неї був гумовий чехол з кролихою із Зоотрополісу. (!!!) Оленка, моя колега, сказала не позорити її:) і я далі вдавала серйозність. Коли на попередній роботі я приходила з двома хвостиками - всі сміялись і це якось підіймало настрій, а тут потрібно звикнути відкликатись на "Ольго Мирославівно". Солідність мені не личить і хоч Надя Ротман зараз крізь сміх наведе аргументи мого кам'яного виразу обличчя. Пам'ятаєте? Так от. Найважче в 21 бути не дитиною. Віддати молодшій сестрі кофту з "Крихітками Поні", не воювати з коханим під час вечері "ні, давай подивимся Шрека", не купувати чупа-чупси, бо зуби вже не ті...

Я вважаю, що в році є 2 найкрасивіших місяці - квітень і жовтень. Що той, що той за рахунок дерев змінює місто в неповторну красу і надихає кожного, навіть найзануднішого скептика. Істотам також хочеться якось вирізнитись і зробити ранковий вихід з дому якнайменш болісним:) Поняття не маю, що в таких випадках мотивує чоловіків, а нас, справжніх леді (чи не вперше вживаю це словосполучення на свій рахунок), єдино втішає можливість пройтись по місту в новому, осінньому образі. Отож, осінній FallStyle !!! 1. Телефон я тримаю в руках 80% дня, тому він мусить виглядати як і власниця:)) На цей чехол можна залипати цілий день, бо блискітки рухаються і плавають. Замовляли на алі, що значно економніше, аніж купувати тут. 2. Наступний пункт це ремарочка до попередньої статті - догляд за обличчям. Завжди думала, що сироватки - це для бабусь, в крайньому разі для матусь, а виявляється це жахлива помилка! Коли наношу  вранці сироватку SPA від Oriflame і через 20 хв кр...

Осінь - це серіал "Друзі". Це безкінечні кафе, канапи, пляцки, балачки, сміх і зимні ноги. Це меланхолія в мозку і кріпатура в серці, воно ж бо стискається від ностальгії. Вересень пролетів настільки швидко, я навіть не встигла написати жодної статті, а такого ще не було. Пробачте, це через зміну робочого місця і магістерського трешу. Так от - 1 жовтня.  Мене знову болять люди. Люди, які відриваються як частини тіла і згадують про себе рідкісними дзвінками. То якийсь такий стан, ніби вчишся ходити після перелому обох ніг. Я не можу перечитувати статті 4-річної давності, бо в них так багато імен, котрі вже за сотні кілометрів. Мій внутрішній егоїст тільки мучиться - цікаво, чи сумують вони за мною так, як мене тут болить. Життя пролітає як емо з даху. (олскульний жарт для покоління 90-тих). Більшість моїх друзів роз'їхались хто куди, в нашій бамівській сім'ї з'явилось перше маля (!), не встигаю відвідувати всі весілля друзів, але не думайте - я теж піднялас...

В кожного з нас є якісь дивацтва - хтось не може стерпіти на сантиметр зміщену книгу, хтось колекціонує магнітики з усіх країн, хтось розводить папугайчиків, а я обожнюю підводити підсумки. Інколи ще не розпочавши дію я вже очікую як буду її потім підсумовувати.  Саме тому сьогодні в моєму блозі ексклюзивні підсумки літа. Я виношувала ідею цієї статті близько двох тижнів і в кінці кінців вирішила зосередитись на єдиному питанні : відпочинок в Україні "за" чи "проти" і якщо так - то куди варто податись:) Можливо вам це буде цікаво на наступний рік, або ж ви погоджуєтесь \ не погоджуєтесь з моїми судженнями, але думаю нам в будь якому випадку буде цікаво обговорити тревел-квещіонс:) Отож, найперше у липні я тиждень відпочивала в Карпатах, оскільки ці дні були тісно пов'язані з роботою\навчанням, то багато які переваги карпатських розважалок залишились для мене незвіданими. І все ж, якщо ви ще не були то найперше вас потішить співвідношення ціни\якості серві...

Літо закінчується, але це аж ніяк не привід сумувати, навпаки - потрібно запам'ятати кожен день пригодою, новими враженнями чи відкриттями. Липень промайнув у неймовірних подорожах та зустрічах і весь цей час мене супроводжував не лише коханий мужчина, але й улюблені дівочі дрібнички. Немає значення чи на пляжі біля моря, на горі або ж на березі річки у палатці  - хочеться завжди відчувати комфорт і залишатись доглянутою.  1. У Карпатах я знайшла скраб своєї мрії з корицею, хто ще планує там відпочивати - не забудьте про цей сувенір. Є багато різних в колекції, можна вибрати на свій смак. Але якщо ж вам не світять карпатські схили ближчим часом, то є не менш досконала альтернатива - на Руській, навпроти 6 школи відкрився фірмовий магазин натуральної косметики DUSHKA і я вже очікую, що наступний мій скраб буде звідти. 2. Час заспівати дифірамби моєму нейл-майстру Вірі Мур (ссилку додам в коментах), адже на сьогоднішній день моєму манікюру виповнюється 20 днів, а він все щ...

Час для нових рецензій. Отож, на морі мене завжди тягне щось почитати, але не думала, що аж настільки. Взявши з собою лише "Колекціонера"Д. Фаулза, я думала, що вистачить на весь тиждень, але прочитала його за першу добу. Варто віддати належне українському перекладу, який в дивовижу вдалий, а не кострубатий як завжди. Щодо сюжету - в романі розповідається про молодого чоловіка, який колекціонує метеликів і спостерігає за дівчинкою. Поступово він набирається рішучості здійснити свою мрію - бути з нею поруч і тримати її лише для себе.  Конструкція роману  це два щоденники, один веде Колекціонер, інший - його Метелик. Таким чином книга наче дзеркало, яке демонструє нам наскільки по-різному можна бачити одні і ті ж події.  Парадокс у тому, що читач мимовільно проникається симпатію більше до маніяка, аніж до жертви, герой викликає і жаль, і співчуття, і бажання разом з ним просто спостерігати як розвивається і змінюється дівчина в умовах замкнутого простору, а ...