К основному контенту

Два дні з швидкістю одного.

Ванільні дівчонки пишуть, що "вК - не жизнь" ...Оооо..Насправді ніфіга хорошого, коли ти не маєш доступу до нету і тобі виділяють лише 10-15 хвилин ввечері... Я вже відвикла від такого.
Менше з тим..

Це були чудові два дні. Аня мене просто вразила... Надзвичайно приємна і розумна дівчина. Блін, шоб я в свої 24 стільки досягнула! 
В четвер ми погуляли містом, посиділи в затишних тернопільських кафешках і зробили безліч фото. Це так класно, коли родичі кльові!І ти з ними спілкуєшся не через те, що вони твої рідні,а через те, що цікаві і з ними можна поділитись своїми думками , не чекаючи осуду.

Вчора відвідали Львів. Напевно, це найкращий мій день, проведений у Львові. Були у Майстерні Шоколаду, на Ратуші, гуляли бруківкою тими химерними вуличками, фотографували і фотографувались, а потім ледве пробрались у Криївку:)) Аня - чистокровна росіянка, тому її б як Москаля не пустили. Але ми, звичайно, знайшли вихід: Аня з Вікою говорили виключно англійською, а ми з Танькою були начебто перекладачами:)).Смішнішого відвідування Криївки у мене ще не було:)..А який там гарненький хлопчина був...ммммммм*.

А ввечері, нарешті..нє, НАРЕШТІ зустрілась зі своїми дівахами:) Репетиція пройшла успішно.Напевно. Але, зрештою, це не важливо.

Зараз мені треба з швидкістю метеорита помити голову і привести себе в порядок, на 12:00 прийдуть дівки - треба вивчити пісні..

Аня  їде сьогодні - і це найсумніше, що могло статись.. Нііііііііііііііііііііііііііііііііііііі!Але я вірю, що ми з нею ще зустрінемось...і не раз)



Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в пр...

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі...

URDay 6: Небесна Manna або різниця між релігією та віросповіданям. Ярина

Є люди, які з'являються в житті несподівано. В аудиторію жіночого хору зайшла дівчина з довгим світлим волоссям, в кенгурушці і якихось прикольних кросах. Я була першокурсницею і не могла відвести очей від цієї дівчини. Щось у ній було таке, що мій мозок ідентифіковував як "крутість". Скупчення енергії, впевнена хода, кроси? Годен знати. За рік цю випускницю я бачила лише кілька разів, так само як бачили мене цьогоріч наші першокурсники. Єдине, що я знала - що їй як нікому пасує ім'я Ярина. Те, про що ми поговоримо сьогодні з нею - тема, яку блогери воліють не піднімати, бо занадто багато суперечок останнім часом (споконвіків).Але не тільки тому, що Ярина несе свою філософію, яка йде в розріз і з атеїстами, і з релігійними людьми, а ще й тому, що вона безмеж талановитий автор і виконавець в такому екзотичному (поки) для нас жанрі worship.Запрошую знайомитись!  Моя сім'я - це тато, мама і брат. Народилася я в Тернополі, кажуть, шо в 1 роддомі)) (перенош...