Романтика: мрія чи мене-зараз-знудить ??

Це чергова неділя, і на цій сторінці зі своїми не раціональними думками залежна від серіалів Я.

На дворі дощить, і  думаю про те, наскільки приємні такі затишні дні, особливо після дахозриваючої п*ятниці.:).

Після вчорашньої переписки з Танічкою в мою голову прийшов прекрасний заголовок до статті:

"Романтика: мрія чи мене-зараз-знудить".

І я вирішила розібратись, що ж це за таке і з чим його їдять.

До сьогоднішнього дня Романтика для мене - це уті-путі, коли хлопець з дівчиною зустрічаються два дні, але вже планують весілля, коли на місяць знайомства вони дарують один одному срібні браслетики і взагалі на кожному кроці верещать на тему Вічного (кхм-кхм!) Кохання.

і справді виявляється (люблю Вікіпедію), що "Романтика - це  умонастрій, перейнятий ідеалізацією дійсності і мрійливою споглядальністю.".

Від слова "мрійливою" на моєму обличчі засяяла цинічна та іронічна посмішка:)

Перекладаючи на мову мого блогу, Романтика - це рожеві окуляри, які роблять навколишню Галактику прекрасною.

Чому ж тоді така благородна ціль - як "споглядання ідеальної дійсності" в реальному житті набуло значення абсолютно недосконалих речей.

Наприклад: Він познайомився з нею на п*янці, поцілував, саджаючи в таксі сказав, що любить (ЛЮБИТЬ), на наступний день покликав гуляти і ввечері вони поставили СП вконтакті. Як же це романтично!.

І що це таке в кінці кінців: любов з першого погляду чи просто знецінення таких важливих ( у Середньовіччі, напевно ще) слів??

- Розвод.  - каже Ксюша. 

І таки так, адже що ще потрібно хлопцям, як не розвести дівчину на інтим. "В любви все средства хороши" тепер реорганізовується в "Щоб дала, можна і в коханні признатись".

Фу, мене саму нудить від власних слів.

КОЛИ?? ЯК??? Коли я пропустила момент, коли Романтика перетворилась в огидну пародію на почуття?? Я можу перерахувати на пальцях однієї руки, пари в які я дійсно вірю, серед мого оточення.

напевно треба повісити на всіх плакатах міста замість політиків надписи: 

"ШАНОВНІ ЮНАКИ! РОМАНТИКА - ЦЕ СТВОРЕННЯ ІДЕАЛЬНОЇ ДІЙСНОСТІ, ЯКУ МОЖНА МРІЙЛИВО СПОГЛЯДАТИ."

"ЛЮБЛЮ - ЦЕ НЕ ПАРОЛЬ ДЛЯ ВХОДУ."

"КОХАННЯ - ЦЕ НЕ СП ВКОНТАКТІ"

Ах, яка прикрість. Пару днів назад я констатувала, що Лицарів не існує.

Сьогодні констатую - Романтика на межі вимирання.

І щоб знову не казати, як все погано, хочу привести і хороший приклад:

В мене є прекрасна пара друзів з найближчого оточення (тьфу-тьфу, щоб не зурочити). так вот - найромантичніше мені здається, коли вона бере банку Нутелли і допомагає йому готуватись до екзаменів, або коли він називає її по прізвищу, а не "киця-рибка-крокодильчик-тапочок".

ОТ ЦЕ, БЛІН, РОМАНТИКА! А не " Я тебе люблю, але за таксі плати сама".

Життя робить мене меркантильною, але "отчаянные времена требуют отчаянных мер".

Я не кажу про романтичні вечері в ресторанах, все-таки ми студенти, але! в цивілізованому світі дженльмен хоча б відкриває перед леді двері, а не пхається вперед.

Печаль і сум мене тривожить за наш сучасний світ. 

Не кажу, що все безнадійно, адже десь-колись трапляються і вимираючі зразки істинного Кохання. Але це не те, що не як у фільмах, це навіть не схоже на попередні покоління...

І виходить, що Романтика в досконалості залишається мрією, а романтика в реальності все ще під заголовком "мене-зараз-знудить".

Завершую свій недільний монолог з надією, що це прочитають наші мужчинчики і трошки задумаються:).