falola

Ха-Ха-Ха. Ну звичайно в моєму стилі абсолютно. ***** (слово, яке я вже 2 сутки вимовляю найчастіше) Отже, до кінця літа година - і це повний.. Думала, що хоч останній літа буде найкращий...але .. не судилось. Отак завжди( і мені реально шкода. А день не "предвещал" нічого фігового. Я була на роботі, сходила нарешті з Пєтьою на каву, погуляли по Тернополю,їли морозиво...тверезі і вдень)!...що дивно) І все було надзвичайно пристойно і мило..за винятком моменту, коли Петро запхав ногу в фонтан:) А ввечері всьо фігово. Таранічка, Танюшка - не сумуй..Зайченя* ми з тобою. Що б не сталось. Я зла.І нервова. Дуже. Тільки я  і моя команда могли так граціозно і вишукано всрати останній день літа. Прикро. Завтра перше вересня, а в мене настільки нема настрою -що я йду в штанах.( це показатель,і це все тупо(

От і все. Закінчується літо. Сьогодні останній день..і , знаєте, я хочу, щоб ми його провели незабутньо... 01:16 - я не знаю, яка завтра буде погода (тобто сьогодні),але мені б так хотілось, щоб була жара... Щоб кожен здійснив все, чого не встиг за літо: чи то пофарбувати волосся, чи покупатись у фонтані, чи вдягнути футболку, яку не наважувалась вдягати ціле літо, чи накуритись до "потєрі пульса", чи піти на цілу ніч на дискотеку, чи з*їсти тонну морозива, чи поцілувати незнайомця, чи напитись у великій компанії... Щоб ніхто не думав: завтра 1 вересня - треба знову набиратись сил..Щоб ніхто взагалі не думав, що завтра треба щось робити....Щоб ніхто не думав ВЗАГАЛІ..Для цього ще буде осінь...холодна і мокра, з мелодрамами і капучіно, з книгами і музикою, з покривалом і іграшками... У мене за ці дві доби відбулись зміни в житті.. Не буду казати які, щоб не врікти...(я вірю в таку фігню) Але, загалом, позитивні. І ще я купила оксфорди і ботільйони мечты)..Щастя).зав

Настало 28 серпня і я набралась духу сюди написати. А привід до того чималий - в Марічки День Народження:) Я вже їй сьогодні багато бажала і буду бажати, але хай! - хай всі читачі мого блогу знають, що то особливий день. Ну, крім того ще й День Міста. Взагалі ці свята мене "изрядно утомили". Було надзвичайно багато подій, якими запам*ятається це літо... Що ж.. 25 серпня приходив Юра і Влад. Подивились аж 1\3 ужастіка:)))зате вони пофоткались:) я і моя молода команда...відвідали концерт гурту Скрябін. Досить вдалий концерт, якщо врахувати , що Кузьма виконував лише хіти.)) Тільки треба зрізати дерева, бо на Єліся нічогісінько не видно.. Додому повертались пішки. Ноги гуділи і хотілось спати... Але взагальному, то був непоганий день. 26 серпня. ... ... ... ... люди-показуха-очки-гроза-телефон-підкришник-секрет. .. .. .. .. 27 серпня. Зранку прийшов Саша і забрав зарядне, потім прийшов Пєтя поговорити, прийшла Танічка - попили чай, прийшли Ксюша і Іра, прийшов

Forever Young. Багато з тих, хто читає цей блог очікують, що в цьому записі я опишу як ми "страшно напились". І правильно очікують!:) Ааххаахаха. але мені катастрофічно лЄнь описувати, як ми "пАтАрчАли" вчора.. Скажу тільки 2 моменти: 1.Ми нарешті познайомились з компанією пацанів,  про яких вже давним-давно розказували Пєтя і Саша. Чесно, я уявляла собі якихось алкашів і придурків, а вони виявились не такими вже й поганими. Дехто мене взагалі приємно вразив:) Але не буду відкривати всі карти -хто був, той знає. 2. Салюти. Хоч це не міжнародного рівня феєрверки (не можу врубатись, чи я правильно написала це слово, але менше з тим),  було гарно..Особливо з того ракурсу, з якого ми спостерігали...)) І хоч моє сьогоднішнє самопочуття не на найкращому рівні, нині Скрябін - тому набираюсь сил і   вперед з піснею!:) Сьогодні остання субота літа - і це вже само по собі тост. Логічний тост.А не як вчора - за День Незалежності, за друзів, за любов, за шось

-Слава Україні! -Героям Слава! -Слава Нації! -Смерть ворогам! Ось це , по суті, все, що я хотіла сказати приуроченого до сьогоднішнього дня. Оскільки зараз тільки 13:00, то як пройшов День Незалежності я опишу завтра. А сьогодні можу обіцяти лише те, що буду писати нині виключно українською - жодних русизмів.) Що ж.. моя родина успішно покинула квартиру і тепер ми з бабусею відчуваєм себе Володарями Всесвіту!:)...Хоча..ні..якось пафосно звучить..Володарями Галактики!! так краще:) Сьогодні дуже багато подій, і хоч вони не пов*язані з Днем Незалежності, все ж - важливі. 1. Сьогодні рівно рік, пов*язаний з дуже секретною подією, про яку знають обмежене коло людей і яка пов*язана з моєю Ксюшою, якій сьогодні, в день, коли Україні виповнилось 21, передається ОФІЦІЙНИЙ привіт з мого блогу** ( найдовше речення за історію цього блогу) Радій Зазуляк, і приходь до мене робити макіяж:) 2.Сьогодні в моєї репетиторки з історії, Інни Вільямівни Чернецької, День Народження. То

Як написано на сторінці мого улюбленого Бєшеного Кактуса : " Безглуздо доводити свою любов лише 14 лютого, згадувати про ветеранів 9 травня і кричати 24 серпня, що ти українець." Але ми, щирі націоналісти згадуємо, що ми українці, не лише 24 серпня. А і на день раніше. Тому , що сьогодні День державного прапора. І то вам не "хухри-мухри". Синьо-жовті стяги майорітимуть весь наступний тиждень, а я згадую, як минулого року всі порозмальовували свої фейси з нагоди Дня Незалежності. Сумно, що з кожним роком національні свята все більше стають схожими на грандіозну п*янку. Люди вдягають вишиванки як повсякденний одяг -і мене це журить. Так само щоденний салют вже ні на кого не справляє враження. Ось що трапляється, коли в будні дні вносять забагато свята.  Не знаю, чого очікувати від завтрашнього дня... Хоча, навпаки, шкода, що знаю, чого очікувати. Вчора вкотре святкували Бордин день:).. "Добра вода" з грейпфрутом "вставляє" круче любого алкоголю:))

22 серпня 2012 року. Сьогодні народився мій улюблений німецький письменник Еріх Марія Ремарк (1898). Світ повинен зробити цей день святом, адже без прочитання "Трьох товаришів" і "Тріумфальної арки" жодна людина не має права називати себе начитаною і освіченою. І вже тому цей день може вважатись Великим. Особисто в мене сьогодні жодних грандіозних планів, крім розпочатого вже прибирання, немає. Ввечері можливо вийду в двір. Сумно те, що тепер швидко темніє і стає холодно. Так ніби все навколо кричить: "Літо закінчується!"Всюди це.. на сторінках вК, по телевізору, по радіо ( напевно, бо я його не слухаю)...на вітринах магазинів: "Спішіть придбати - сезонні знижки до 70%" - бо вже завезли осінню колекцію, а літня ще не продалась. Хех.. Все навколо нагадує:  1 вересня ти йдеш в універ, де нікого незнаєш..і навіть якшо когось знаєш - не допоможе. 1 вересня ти справиш враження на нових знайомих.  І лише від тебе залежить..яке воно буде. Отож,

Доброго ранку, дорогі мої співвітчизники) Хочу вибачитись перед Деякими (Саша і Пєтя) особами, за моє попереднє повідомлення. Можливо, це було не зовсім тактично з мого боку, але думки своєї я не зміню. "Тем не менее" новий день - нові емоції.) Виспалась під новим покривальцем Dormeo - каааайф. Зателефонувала до своєї зменшеної копії - в Таньки все круто...і це тішить* Сьогодні на повістці дня - цілий день дивитись фільми.і не вилазитии з ліжка..) Вчора ходила з своїми на Теда. Смішно, однако. Хоч і сюжет там досить банальний, зате оформлення оригінальне. Без цензури. Шкода тільки, що Громову пісеньку споганили і була така ймовірність, що фільм перекладав Азаров - вистачало русизмів. І все ж - настрій був гарний..ще потім погуляли. Рада була бачити Марічку (Ось тобі ОФІЦІЙНИЙ привіт з мого блогу).Шалено скучила за нею* Хочу їсти.І пора переодягатись з піжами.Хоча..кому я брешу - цілий день в ній буду ходити:) Маю нові довгоочікувані парфуми:)

Ви...ті, хто кажуть "Завжди буду поряд" і йдуть назавжди. Ви...ті, хто кажуть "Не плач", знаючи, що самі є причиною сліз. Ви...ті, хто піднімають на сьоме небо і кидають у саме пекло. Ви...ті, хто цілують, але не тримають за руку. Ви...ті, хто завжди праві...у своїй неправоті. Ви...ті, хто велять мовчати, бо бояться почути правду. Ви...ті, хто не бачать, бо не хочуть бачити. Ви...ті, хто заради свого Его не зважаєте на наші почуття. Ви...ті, хто проклинають, коли від вас йдуть і Ви...ті, хто проклинають, коли з вами залишаються. Ви...ті, хто використовують шантаж, не дивлячись на можливі наслідки. Ви...ті, хто обіймають, тим сами зав*язуючи зашморг на шиї. Ви...ті, хто завжди сильні, і тим самим слабкі. Ви...ті, хто створені на подобі ангела, але живуть за правилами диявола. Ви...ті, хто викликають у мене ненависть...і ті, кого я напевно люблю. І навіть не передати словами, наскільки ви дістали, задовбали, захарили, довели, розчарували...мене.. Хт

Шалений вікенд - це коли нема часу на інтернет, на макіяж і на сон.  Це коли декілька людей перевертають все вверх дном і роблять це з розумним виглядом, під музику). Це божевільне божевілля, коротше.. А починалось все культурно - з шоколадних кексів, молока і мультиків...з фоток у ванній, крейзанутих танцульок і знимок на вебку (які ,до речі, безслідно зникли:( ) Як і будь-яка вечірка "в Міська на хаті"  - так і ця була наповнена позитивом. Виключно позитивом. (Сподіваюсь, дівчинка, з якої ми знущались від імені Міська , не видалила його з друзів після цього. ) Просто він Снігур і Біб, а ми Астрячата) Тож п'ятниця - "развратнІца" закінчилась чудово, якщо не враховувати дядька Івана, Семена і інших.. А субота ще більше потішила..чи це вже неділя?? Коротше, нарешті..НАРЕШТІ ми вибрались в люди.) Був привід одягнути вечірнє плаття з випускного:) "Вечер удался!"  Частіше б так) А зараз я закутаюсь в плед і буду дивитись "Ганниб

Виявляється, що стресу, нажитого під час ЗНО, не так легко позбутись. Цілу ніч мені снились кошмари... Я незнала в яку школу потрібно їхати, потім забула паспорт...нічого не могла прочитати в завданнях..паніка,паніка..і тут , (Да здравствует кричащий по утрам телефон!) , я нарешті прокинулась. Поки я в сні бігала по незнайомій школі, в реальності вдарила ліктем свою Тетянку в голову і тепер там шишка. (Вибач, я не хотіла:**) Цікава все-таки річ - СНОВИДІННЯ.  От часом присниться людина, яку вже не бачила (Слава Богу) декілька місяців...і що: ходжу з острахом озираючись, тільки б не зустріти її.(його:).). Або присниться, що комусь з близьких погано - і от: зранку, хвилюючись, телефоную усій родині - чи все у всіх в порядку. Люблю смішні сни - щоб потім ходити і усім розповідати: "Уявляєш, що мені приснилось!" і це буде цікавіше будь-якого анекдоту) А в книжці, яку мені Міша дав ще на початку літа (я її вже дочитую:))...є ще "забавніша" інформація: Бернар Ве

Четвер. 09:00. Дощ. Стоматолог. Ще по дорозі додому зайшли з мамою на ринок - коли я була маленька - приходила в "улюблений" м*ясний відділ і тьотя НеПомнюЯкЗвати давала мені куштувати ковбасу:)Гии..Одразу згадується Ксюхина коронна фраза: "Життя прекрасне, як палка ковбаси" Так от - усі ті продавчині аж ніяк не змінились.Лише мене ледве впізнали. Час летить.. Вдалий початок дня? *** Сподіваюсь, за теорією, хоч вечір себе виправдає. І хоч немає ще жодних остаточних планів, але день обіцяє бути насиченим. Очі закриваються, тому треба терміново кави.  Від вологості зачіска моя нагадує баранця.:)Бе-е-е-е^^ Вчорашній день ввійде у історію, як один з найкращих. До мене приїхав братик з Польщі. Приємна зовнішність + гарний стиль у одязі + усмішка + мудрість + одинакові смаки у музиці...Одне питання: ЧОМУ?! чому він мій брат.? Ми поїхали в Подоляни, пішли в Цукерку, там нас і зустріла ще одна моя старша сестра з Києва - і от я і зрозуміла, що в мене є

Чудесне...ні, ПРЕКРАСНЕ відчуття, коли ти прокидаєшся зранку і в тебе вдома тільки троє людей...І все. ВСЕ. Ні блондинки-сестри, ні руденького брата, ні втомленої мами, ні нервового тата... Тільки я , Танька і бабуся. З такого приємного відчуття я СПОКІЙНО, без поспіху прийняла ванну, зробила макіяж і манікюр і от.. чекаю, як висохнуть нігті - і піду готувати обід. А потім приїде братик з Польщі, який ні слова українською не розуміє, тому мої знання польської знадобляться. А оскільки вони настільки обширні, що охоплюють АЖ одну фразу : "Я тя не розумім", то все буде гарно. Вчора моя злість дійшла своєї кінцевої мети і як завжди розорилась не на тих людей. Тому прошу вибачення. Хотілось би сонячної погоди, щоб одягнути якесь сукенченя, як каже тьотя Ліля Зазуляк.. і піти погуляти в колі друзів або в колі одного друга..чи подруги. Лише б не з рідними.) Вчора було 78 переглядів останнього запису, що мене тішить.Дякую, за увагу:) А ще вчора ми з дівчатами подивили

Ааааа! Класний настрій! То все Ксюха:)) вміє людина заставити ржати, навіть коли я прибираю.).залишилось тільки пожарити ПенЬОчки на обід:) взагалі-то ця страва немає нічого спільного з деревом, але одна моя однокласниця постійно називає їх так:)) а потім прийдуть дівки і ми будемо втикати якийсь фільм..) На вулиці все ще дощ, але оскільки мені не треба виходити надвір покищо - я счастлив:). Ввечері має завітати братик, якого я вже давно не бачила..)  А поговорю я сьогодні про ідеали: в кожного хлопця\дівчини є ідеал протилежної статі. в когось це зовнішність, в когось риси характеру, в когось інтереси, в когось,як в мене -ріст:)..але всі ми сходимось в одному - хочеться когось приємного, близького за світоглядом і турботливого. І от щоб виробити ідеальну пропорцію відносин часто доводиться чимось жертвувати. "В тебе такі високі вимоги, а  на що ти сама готова заради хлопця?" На що готова я? Я не буду заради нього зраджувати своїм інтересам - не любиш Оперний Вокал

Тернопільські дівки покорили Петриківських хлопаків)..  Виступ наш вдався, не могло бути інакше:). Група підтримки була дуже вагома). І хоч після виступу в мене була "волна зла"  - мене взбісили петриківські рагулики з їхніми дІскАтЄками... піца заспокоїла мене:)От так і знайте  - мене можна задобрити смачним хавчиком і компліментами.Напевно, як і будь-яку нормальну людину. Ввечері я нарешті зустрілась з Мішою..Він, як і Юра покинув мене на призволяще і поїхав в Київ. Зате поки ми "дудлили" (як каже моя мама) чай насміялись досхочу. Місько говорив з Вікою англійською, я шось розуміла - шось нє,але було весело. Ввечері я була на закритті олімпіади:) Да, була) в мене були чудові місця  - на дивані коло мами з величезною кількістю подушок - V.I.P. :). І зрозуміла я , що в Британії найкраща музика. Лондон потішив грандіозістю і пишнотою святкування. З усіх найкращих - One Direction, Gorgie Michael енд азерс, мене розчарували тільки Рассел Бренд - екс-муж Катерини Пе

Як казав А.П. Чехов - "Чудесная погода - то ли чаю попить, то ли повеситься"... Я б обрала другий варіант, адже перший нічого не змінив для мене цього дощового ранку. Але доля, (точніше моя дурна звичка давати обіцянки, які я потім не захочу виконувати), вирішила все інакше: я і моя молода команда їдемо на довгоочікуваний концерт в Петриках. Вишиванка не підходить до спідниці - ДРАМА №1, Юрко* вже зі мною попрощався і я його не побачу тиждень.. - ДРАМА №2, я пропустила вчора масштабну п'янку - ДРАМА №3, ввечері не знаю, чи піду кудись на тусовку - ДРАМА №4 і ще й поганий сон наснився - ДРАМА №5. тож драматизму на мою голову вистачає... Жахливість цього дня важко передати словами.. Одна з небагатьох моїх НОРМАЛЬНИХ родичів покинула мене - Аня поїхала в Київ і тепер я відчуваю себе forever alone. За ці два дні я дуже прив*язалась до неї і набралась натхнення. Але, тепер навіть не знаю,коли побачу її. Така от "тоска". Юра - то ще одна причина моїх страждань

Ванільні дівчонки пишуть, що "вК - не жизнь" ...Оооо..Насправді ніфіга хорошого, коли ти не маєш доступу до нету і тобі виділяють лише 10-15 хвилин ввечері... Я вже відвикла від такого. Менше з тим.. Це були чудові два дні. Аня мене просто вразила... Надзвичайно приємна і розумна дівчина. Блін, шоб я в свої 24 стільки досягнула!  В четвер ми погуляли містом, посиділи в затишних тернопільських кафешках і зробили безліч фото. Це так класно, коли родичі кльові!І ти з ними спілкуєшся не через те, що вони твої рідні,а через те, що цікаві і з ними можна поділитись своїми думками , не чекаючи осуду. Вчора відвідали Львів. Напевно, це найкращий мій день, проведений у Львові. Були у Майстерні Шоколаду, на Ратуші, гуляли бруківкою тими химерними вуличками, фотографували і фотографувались, а потім ледве пробрались у Криївку:)) Аня - чистокровна росіянка, тому її б як Москаля не пустили. Але ми, звичайно, знайшли вихід: Аня з Вікою говорили виключно англійською, а ми з Танькою бул

Viva USA^*^ Настав цей день) В мене в хаті пахне шампунями, порошками, шоколадом і аеропортом...  Я лягла спати надзвичайно рано, як для мене - в 23:00 і спала не у своїй кімнаті.. А зранку була змушена прокинутись надзвичайно рано, як жля мене - в 08:30 і , знову  ж таки, не в своїй кімнаті... А все тому, що приїхали мої сестрички.). 18-річна Віка з Конектикуту, майбутня студентка і 24-річна Аня, археолог і науковець з Нью-Йорку. Спочатку я думала, що нам буде важко спілкуватись, оскільки Аня говорить російською і англійською, Віка - українською і англійською, а я англійською не володію, зате російська і українська - без проблем.)) Але, як виявилось, це не створює жодних перешкод нашому спілкуванню. Через велику різницю у часі дівчата були дуже втомлені, тому всі швидко позасинали вчора.. А зараз ми збираємось в центр - оглядова екскурсія). В мене вже є практика у цьому жанрі - недавно ж на ура пройшла мій екскурс львів*янка Ілонка:)).Тому вірю, що всі будуть задоволені)) Вв

Доброго вечора.  Поки мій нетбук бореться за вхід до контакту, а я нервово оновлюю сторінку, треба відмітити, що щойно офіційно було  555 ПЕРЕГЛЯДІВ цього щоденника:) Це приємно..дуже:) * Тема сьогоднішнього дня: Кримінальний Тернопіль . І я розпочала її ще минулої ночі, коли в одній з тернопільських груп почала відстоювати свій район. БАМ - найкращий))Навіть якщо там час від часу і трапляються бійки.. А коли ввечері ми обговорювали книгу А. Дністрового "Пацики",якийсь п*яний вуйко Герман до нас підійшов і почав розказувати, як то всьо було насправді. Можливо, якби він був у змозі чіткіше формувати свої думки і говорити більше по суті - було б цікаво. Але і без того мені сподобалась його фраза: "Чим ширший кльош - тим більший фраєр". Поняли, любітєлі фешн-індустрії))? А взагалі-то, права моя мама, коли каже , що мода повертається. Тільки тепер це називається РЕТРО..або вінтаж..) \контакт ще досі не ввімкнувся=((\ Була на роботі, як завжди, не проявл

Що ж.. Пора би вже щось написати сюди. Вчора приїжджала Ілонка зі Львову до мене. Я пробувала себе у ролі екскурсовода і багато чого цікавого пригадала про своє рідне місто. Ми посиділи в "Козі",потім до нас приєднався ще один хлопчина (СаКе - як називає його одна людина,але то вже забагато палєва). "Кароче" пішли ми на пивзавод, потім на Єліся, потім в "Буфет", потім в Гідропарк і в кінці кінців лягли в мене вдома на дивані дивитись серіал:) Дууууууже втомилась за день, але це не завадило мені ввечері ще зустрітись з хлопчиками-дівчатками:) А сьогодні цілий день присвятила прибиранню...а ввечері святкувала ДН Хомяка:) Ви коли-небуть були на Дні Народження Хом*яка? А даремно, це весело) .. Все ,здається, в нормі, тільки всередині багато суперечливих почуттів.  Занадто багато випало на це тиждень безглуздих конфліктів і розмов..і зустрічей... Я не встигаю зупиняти час і насолоджуватись моментом, бо думаю лише про завтра. МАЙБУТНЄ. у всіх його сенсах.

Була собі колись давно пушинка. Маленька і біленька, її майже ніхто не помічав... Вона мандрувала по місту, залітала в магазини і парки, в квартири і в будиночки..Її життя було легке і безтурботне.Рідко вона зустрічалась з іншими пушинками, вони разом гуляли і танцювали, але все ж життя її було самотнім. Але одного разу вона залетіла у вагон потяга.. Повітря було гаряче і важке, вітер майже не торкався пушинки, і все ж вона летіла..Деякі пасажири помічали її, але просто мовчки спостерігали за її врівноваженим рухом, діти намагались зловити, адже якщо відірвати з пушинки її чарівну ниточку і загадати бажання - воно обов*язково здійсниться. Але пушинка летіла далі і далі, поки її не роздусили двері. Кінець казочки. Але в тому вагоні їхала я...зі Львова). Важкі мої втомлені повіки опускались і Би-2 не рятувало він сна...І знаєте, що таке пекло? Пекло - це коли ти прокидаєшся в +35 градусів на брудному дивані і розумієш, що питної вони немає. Оце пекло. Зрештою, щодо моєї поїздки у Льві

П*ятниця.Вечір.І чому я не надворі? Тому що є огірки, які я ненавиджу і які потрібно закрити. І тому, що я ледве жива після візиту до стоматолога ( а най би..)..І тому, що я хочу подивитись серіал.. І тому, що завтра їду у Львів. Сьогоднішній день я провела в оранжевій сукні, через яку Петро називає мене "оранжева" і яку я називаю "плаття для вагітних".Просто не мала що вдягнути.. І все ж, коли я йшла по центральній вулиці міста всі перехожі звертали на мене увагу..і не лише тому, що я така вся прекрасна, а скоріше тому, що в руках у мене була праска. Звичайнісінький утюг додавав моєму романтичному образу брутальності і небезпечності:)..А несла я його з ремонту..і вдягнула оранжеву сукню через те, що не могла нічого попрасувати.. От така заплутана історія. Більше нічого надзвичайного сьогодні не сталось, за винятком приємності пов*язаної з Салатом.)Але це занадто особисте.Не для блогу:)) А от вчора ми їздили до бабусі Кет Борденюк. Провели у неї теплий

Оце вчора було диво! Якщо людина живе в Тернополі і хоч раз їхала в тролейбусі, то вона чудово розуміє - практично неможливо їхати в АБСОЛЮТНО пустому тролейбусі...АЛЕ.Звичайно мені і моїй молодій команді пощастило - ми троє і пані-кондуктор вчора їхали в пустісінькому "п'ятЬОріку"... Крууууто. А їхали ми з Дружби, тому що перед тим сиділи біля ТНЕУ (там класні лавочки і конюшинка) і робили вигляд, що ми хочемо там вчитись,але (НЄ!).. насправді ми ще раніше подали документи в ТНПУ - тому вчитись ми в ТНЕУ не будемо і ЦВН ( Це Все Наклепи). Втомилися вчора катастрофічно... Але таки ввечері вийшли в двір. Нічого особливого там не було, крім смішного пацанчика, який дуже фраєрувався, який він "тіпа" крутий... "АЛЕ ТО НЕ СМІШНО", як він повторював після кожної тупої фрази. А ще офіційно заявляю,що сьогодні в прокат виходить "TED"  - найочікуваніша комедія року. Хто не піде - той не буде мати позитивної карми до кінця своїх днів:).ТОЖ НЕ ПРОВ