falola

Довго не могла придумати в якій то формі вам буде цікаво прочитати підсумки року.  Стаття традиційна, але хочеться чогось нестандартного. Просто закидати фотки примітивно, як і писати в хронологічному порядку всі події. Тому я подумала відзначити найцікавіші моменти і зустрічі кольорами. Одного разу, коли мені було 17 до мене зателефонувала улюблена репетитор з укр. мови Галина Михайлівна і спитала  як би я могла охарактеризувати вірш кольором... через кілька місяців на світ з'явилась моя збірка віршів з її рецензією, де кожному твору був характерний свій колір... ну то як відголосок тих радісних часів буде сьогоднішня стаття. Я знаю, що перфекціоністів шляк трафить, якщо кольори будуть не в послідовності веселки, так, так, Сніжана я подбаю про тебе... Я не люблю червоний колір, тому замість нього відзначу бордовий - колір батьківської кухні. То колір сімейного затишку і щонедільної вечері. Колір розмов про все на світі, сміху до півночі, маминих смачних страв і татових дотепі

Хочу почати свою розповідь з невеличкої ремарочки :  Все, що відбувається на цій сторінці -  мій простір думок і їх реалізація,  це свого роду щоденник і я несу  абсолютну відповідальність за цей текст.  Якщо ви активно не погоджуєтесь з моєю думкою і  статті викликають обурення - просто не читайте.  Не обов'язково при зустрічі казати  "Оля, як це ти посміла написати, що вживала алкоголь".  Оля тут пише все, що вважає за потрібне і не потребує одобрення.  Я звикла бути чесною перед людьми,  які цікавляться мною, тому пишу тут все,  що мене хвилює або надихає.  А щодо критики - вона повинна бути конструктивна або ніяка.  Приємного недільного вечора, я починаю... 😉  Скільки людей - стільки думок, проте погодьтесь, що в житті ми часто поділяєм соціум на персонажів. З плином буднів, розумію, що частіше спостерігаю за людьми через екран телефону, оскільки моє коло спілкування досить постійне та обмежене. Зате в соцмережах щодня спостерігаю все

1. Я вмію грати на фортепіано, сопілках і в одній пісні в групі "Амігурумі" граю на губній гармошці, яку подарував тато на День Ангела в Чернівцях. 2. Це був найнеочікуваніший подарунок мені від кого-небудь коли-небудь. Гармошка. Саме вона. :)  3. Я не ходила в дитячий садок, мене виховав двір. Йоу.  (Так, "йоу" було обов'язковим) 4. Найкращою іграшкою для мене був пластилін. І коли однокласниці в 12 вже ходили по клубах з пацанами, я ще гралась з Таньою в Барбі. Тоді був розквіт мого дизайнерського життя - я в'язала і шила лялькам одяг.  5. Я не вмію і не люблю танцювати. Це дико. 6. Вважаю, що колготи - найдурніша річ в гардеробі жінки. І тим більше, чоловіка 😂😂😂 7. Розмовляю уві сні, в дитинстві навіть ходила по хаті. 8. Проколола хрящик у вусі ще влітку, досі не можу зняти сережку. Не знаю куди звернутись - в лікарню чи майстерню. 😕  9. Колись збирала колекцію орхідей, але тепер маю тільки крихітну пальмочку з відверто безглуздою назвою сор

Кожному з нас треба десь набиратись сил, черпати натхнення і підійматись духом. Минулого року такий вечір був під іншим ракурсом і з іншим настроєм. Але я точно буду згадувати цей концерт зимовими вечорами, бо Жадан і Собаки - це межа божевільного панку і глибоко-пронизливих текстів. Неможливо розповідати про захід, який потрібно відчути і побачити вживу. Просто скажу, що такі дні роблять життя значно яскравішим, а зустрічі з такими людьми окриляють. Залишу вам тут поезію Жадана і мої фотки з ним :) В останній вечір осені. наведені нижче рядки я обвела олівцем в збірці "Господь симпатизує аутсайдерам", то уривки і цілісні твори,  якщо захочете познайомитись ближче - можу дати почитати:) *** Навіть коли будеш висіти між рей, навіть коли тебе волочитиме океанським дном, завжди пам'ятай, що за кожними із дверей хтось на тебе чекає з надією та вином!» *** Ось знову я пишу про неї, розповідаю про балкони та її домашні розмови. Ось я згад

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі

Недавно я подумала, що треба ввести нову рубрику. Надіюсь, вона буде цікава не лише тим, з ким я не близько або взагалі не знайома особисто, а й тим, хто знає мене все життя. Останні принаймні посміються;)  буде кльово, якшо ви потім напишете чи продовжувати її щомісячно, чи не варто. Отже, рубрика Тринадцяти фактів про мене .  Постараюсь писати тут дещо особливе, чого не писала в попередніх статтях.  1. Я не можу спати в шкарпетках.  2. Кожного року я передивляюсь всі частини Сутінків. В секреті від всіх моїх адекватних близьких. 3. Коли телефоную в якісь контори або приходжу в місця типу податкової зразу граціозно тупію і неправильно вимовляю слова. 4. В побутових речах я страшенно повільна. І хоч по типу характеру я сангвінік, біля холериків стаю відчайдушним флегматом. І мене повільно бісить, коли навколо тільки "Оля, давай швидше!". Оля - не швидше, Оля - спокійно і злегка нудно. 5. Вдома в мене 7 видів чаю, одна кава і одне капучіно. 6. В дитинстві в мене бул

Останній тиждень жовтня добігає кінця, а це означає, що скоро... Листопад - мій ненависний місяць у році. Не тому, що в ньому трапилось щось погане, аж ніяк. І не тому, що сесія в університеті. А просто тому, що цілий місяць нас очікує гидка каша під ногами, +2+4 на градуснику , ну і просто мерзенна сирість. Минулого тижня я переживала ту солодку мить осінньої депресії, коли з температурою валяєшся весь день в ліжку, дивишся "Дім біля озера", плачеш, випиваєш відро чаю, засинаєш і прокидаєшся коли схочеться, загалом радієш, що не треба виходити надвір. Найважче у цьому всьому - зупинитися. Повірте, що в такому стані "кокона" мене ніщо не мотивує рухатись - ні сімейні обов'язки, ні навчання, ні робота, просто кожна справа втрачає свій сенс в порівнянні з тим, що можна не вставати з ліжка. І тут постає питання: як? Як відірвати себе від коханої ковдри? Сьогодні, після другого робочого дня і 4 концертів за минулий тиждень я можу вам відповісти: шанс є .  1. В

Давно не було балаканини "ні-а-чьом", себто недільних монологів.  Тема сьогоднішнього: "у всіх навколо вже діти народжуються, а в тебе чехол із зайчиком".  Останні 2 місяці я працюю за спеціяльністю - акомпоную дитячому хору. І от сьогодні зранку на занятті мене весь час відволікав айфон якоїсь манюні, тому що в неї був гумовий чехол з кролихою із Зоотрополісу. (!!!) Оленка, моя колега, сказала не позорити її:) і я далі вдавала серйозність. Коли на попередній роботі я приходила з двома хвостиками - всі сміялись і це якось підіймало настрій, а тут потрібно звикнути відкликатись на "Ольго Мирославівно". Солідність мені не личить і хоч Надя Ротман зараз крізь сміх наведе аргументи мого кам'яного виразу обличчя. Пам'ятаєте? Так от. Найважче в 21 бути не дитиною. Віддати молодшій сестрі кофту з "Крихітками Поні", не воювати з коханим під час вечері "ні, давай подивимся Шрека", не купувати чупа-чупси, бо зуби вже не ті

Я вважаю, що в році є 2 найкрасивіших місяці - квітень і жовтень. Що той, що той за рахунок дерев змінює місто в неповторну красу і надихає кожного, навіть найзануднішого скептика. Істотам також хочеться якось вирізнитись і зробити ранковий вихід з дому якнайменш болісним:) Поняття не маю, що в таких випадках мотивує чоловіків, а нас, справжніх леді (чи не вперше вживаю це словосполучення на свій рахунок), єдино втішає можливість пройтись по місту в новому, осінньому образі. Отож, осінній FallStyle !!! 1. Телефон я тримаю в руках 80% дня, тому він мусить виглядати як і власниця:)) На цей чехол можна залипати цілий день, бо блискітки рухаються і плавають. Замовляли на алі, що значно економніше, аніж купувати тут. 2. Наступний пункт це ремарочка до попередньої статті - догляд за обличчям. Завжди думала, що сироватки - це для бабусь, в крайньому разі для матусь, а виявляється це жахлива помилка! Коли наношу  вранці сироватку SPA від Oriflame і через 20 хв крем т

Осінь - це серіал "Друзі". Це безкінечні кафе, канапи, пляцки, балачки, сміх і зимні ноги. Це меланхолія в мозку і кріпатура в серці, воно ж бо стискається від ностальгії. Вересень пролетів настільки швидко, я навіть не встигла написати жодної статті, а такого ще не було. Пробачте, це через зміну робочого місця і магістерського трешу. Так от - 1 жовтня.  Мене знову болять люди. Люди, які відриваються як частини тіла і згадують про себе рідкісними дзвінками. То якийсь такий стан, ніби вчишся ходити після перелому обох ніг. Я не можу перечитувати статті 4-річної давності, бо в них так багато імен, котрі вже за сотні кілометрів. Мій внутрішній егоїст тільки мучиться - цікаво, чи сумують вони за мною так, як мене тут болить. Життя пролітає як емо з даху. (олскульний жарт для покоління 90-тих). Більшість моїх друзів роз'їхались хто куди, в нашій бамівській сім'ї з'явилось перше маля (!), не встигаю відвідувати всі весілля друзів, але не думайте - я теж піднялас

В кожного з нас є якісь дивацтва - хтось не може стерпіти на сантиметр зміщену книгу, хтось колекціонує магнітики з усіх країн, хтось розводить папугайчиків, а я обожнюю підводити підсумки. Інколи ще не розпочавши дію я вже очікую як буду її потім підсумовувати.  Саме тому сьогодні в моєму блозі ексклюзивні підсумки літа. Я виношувала ідею цієї статті близько двох тижнів і в кінці кінців вирішила зосередитись на єдиному питанні : відпочинок в Україні "за" чи "проти" і якщо так - то куди варто податись:) Можливо вам це буде цікаво на наступний рік, або ж ви погоджуєтесь \ не погоджуєтесь з моїми судженнями, але думаю нам в будь якому випадку буде цікаво обговорити тревел-квещіонс:) Отож, найперше у липні я тиждень відпочивала в Карпатах, оскільки ці дні були тісно пов'язані з роботою\навчанням, то багато які переваги карпатських розважалок залишились для мене незвіданими. І все ж, якщо ви ще не були то найперше вас потішить співвідношення ціни\якості серві