К основному контенту

Сообщения

Сообщения за июль, 2015

Вікенд по-Луцьки.

Останнім часом, проживаючи другий десяток, часто я відчуваю непереборне бажання стати знову дитиною, хай навіть підлітком, але лише б безвідповідальною і безтурботною. Так от для мене немає нічого, що нагадувало б так машину часу, яка відносить у минуле (прекрасне минуле до того ж), нічого нема такого ж дієвого, як подорожі з сім'єю. Мама, тато, я і Таня - це 4 місця в машині, 2 готельні номери і 1 настрій на всіх. Це була невеличка подорож, яку я дуже чекала, адже зараз з батьками я бачусь не так часто, як раніше і це незвично, тому шанс провести час як в старі добрі часи не можна провтикувати. Цього разу це був Луцьк. По-перше, треба відмітити, що в дорозі дуже важливо підібрати правильний супровід. Таня справилась на всі сто і зробила прекрасний плейлист улюблених треків. (може поділитись, якщо комусь треба)). По-друге, хоч в спеку і важко подорожувати, слава святим фісташкам, що люди винайшли кондиціонер. Коротше, в Луцьку є лише 2 must see : 1. На вулиці Люте

Лист в 2010-тий. і експозиція моїх ранніх( і єдиних) шедеврів

Є сотні причин, чому класно мати молодшу сестру\брата. Починаючи з дитячих підстав і жорстокості, бійок і обзивалок і закінчуючи нічними душевними розмовами до 5 ранку. Коли в тебе є така істота  - якою б жахливою людиною ти не був, все одно для малечі ти мусиш бути прикладом і зразком. Воно ж бо повторює все-все-все - починаючи від чіпсів і закінчуючи вагомими рішеннями щодо майбутньої професії чи особистих рис характеру. Мені пощастило мати одразу двох сестер. Одна старша з якою можна обговорити серіал "Секс і місто", кинути їй на оцінювання нову сукню і обговорити "радості" життя з мужчинами. Для мене вона зразок стилю і жіночності. Пам'ятаю, як в дитинстві побачила в неї парфуми від Наомі Кембелл. То був шок, я ж Наомі бачила тільки в журналі "Мадемуазель" і це був справді вищий пілотаж! Аліна передала мені свою колекцію ляльок Барбі, любов до яскравих кольорів і пристрасть до серіалів. Таня - молодша і то вже я їй передаю "мудрість поколін

Мізантроп серед соціальних мереж

"Я - мізантроп. Я ненавиджу людей. Мені без них так добре! Не виходжу тиждень з дому, а якщо і виходжу - то в темних окулярах, аби уникнути занадто "привітів". Я читаю книги, ось поглянь! це ж Кінг, це ж Паланік, це ж такі сюжети!!! Я дивлюсь серіали, Декстер, знаєш, крутий! і Доктор Хаус, хоч це і олдскул. Я оригінальний і незалежний, я бачу те, чого не бачать інші - я апостол і бомж, я рятівник і руйнівник - мій світ такий різноманітний!! Ось поглянь, борода у мене. Це не тому, що я хіпстер, а тому, що окуляри лише пів обличчя закривають. А тату моє бачив? Бачив?? Це ж олень в трикутнику! (та нє, нема в ньому сенсу, просто ескіз гарний, ні в кого такого нема). А сторінку мою вк бачив? На аві гірський пейзаж і два записи на стіні. Репост з "Мінімалізму" і "Соціопата". Я ж соціопат, ти шо не знаєш? Я дивлюсь на світ через призму самотності, адже мені так важко підлаштуватись під натовп. В мене у фейсбуці 300 друзів і в інстаграмі 214 фоловерів. Я їм

я, Володька і Галицька Дефіляда

Ви помічали, що вечір п'ятниці влітку якийсь не такий особливий, як в будь яку іншу пору року?.По-перше, сам вечір триває зазвичай довше, бо аж до десятої ще світло, по-друге вихідні влітку це або дача, або ще якісь виїзди, які і так не передбачають сну до обіду, а тому субота ніяк не стане спасінням, якщо в п'ятницю собі "дати жАру". От і в мене не було грандіозних планів. Ми з Володьком (так і вимовляти) з'їздили туди і назад в Підгороднє і спонтанний вихідний вирішили осяяти прогулянкою на Галицьку Дефіляду 2015. Отож, до вашої уваги 4 причини не провтикати ці вихідні, а зайти в парк Т. Шевченка.  1. Смачна кухня. Бункер, Самогонна ресторація, Рандеву, День і ніч...та багато інших презентують свої шедеври української кухні. Ми , звісно, завітали в Чумацький Шлях, де нас нагодували смачною (за словами Володьки, я не пробувала) грибною юшкою і вареничками.  Ціни всюди досить нормальні (не такі як були на Вуличному Ринку). 2. Майстер Класи з