falola

Щоб дістатись будь - якої вершини , потрібно піднятись по східцях , драбині , канаті , стіні , дереві … За щось треба зачіпитись, а щось потрібно скинути по дорозі. Особливо, якщо ти живеш в Україні. То щоб піднятись, ти платиш за вхід, за драбину, намагаєшся піднятись попри бабців біля під*їзду, дворових псів, які гризуть тебе за ноги, попри наркоманів і бомжів, попри дєда з Партії регіонів і плюс ще сплачуєш податки. А ти всього лиш ліз по драбині на другий поверх , щоб подарувати своїй дівчині букет  ромашок (перед тим скубаних з городу сусідів). Отже ніщо в тому житті не дається просто так і без труда не виловиш рибку з пруда. Ця стаття мала бути зовсім іншою. Я хотіла висвітлити по-етапне життя будь-якої пари, та зрозуміла, що питань набагато більше, ніж відповідей. По-перше, не буває "будь-якої" пари. Кожна пара унікальна, зі своїм сміттям і діамантами. Я просто сподіваюсь, що знайдеться який-небудь психолог, який це прочитає і дасть відповідь на всі мої з

Я знала, що ти прийдеш у замку проскрипіли старезні, руді від іржі  ключі. ось, поклади свої речі отут. потім розпакуємо. проходь до кухні, там чайник несамовито верещить.  знає, ти вже є, отже пора діставати сушки і печиво я чекала. ми чекали. стелили тобі свіжу, накрохмалену постіль відчиняли усі вікна, знімали павутиння із затхлих поличок випрали коц, яким ти вкриваєшся біля каміну знаєш, він так довго сохне, кілька днів аж. а ще дістали усі листи, які ти писав про останні три місяці про подорожі, тепер бачу по твоїх брудних босоніжках, вони й справді були тривалі і насичені. про полуниці, які солодкі вони були цьогоріч. і про кремезні скелі, з яких ти відпускав паперових журавлів.  про ціни на білети з різних куточків світу, ти завше страхуєшся, дізнаєшся як дістатись додому у разі чого. серед тих твоїх нечастих звісток також рахунки за телефон. скільки ж можна розмовляти? а нам з тобою і цілих ночей мало для бесід. хоча скільки тої ночі...так швидко світало. а

Валізи розпаковані, а це значить, що я вдома. І що літо завершується. Кожного року цей болючий процес проходить крізь моє нутро і я страждаю лише від одного слова "Осінь". Я не сплю цілий серпень з надією протягнути кожен день на максимум.. Максимум вражень, максимум зусиль, максимум сонця і тепла, максимум відпочинку.. І хоча в осені також є свої невід*ємні привілеї, як от опале листя, ніжне бабине літо, збирання яблук, плед і книги, книги, книги...все ж їй ніколи не стати літом. Осінь - це реквієм.  Навмисне в той час розпочинається навчання, бо зіпсувати і так халепний настрій може лише лавина надзавдань, які нікому не потрібні і які нікого не цікавлять. Знову розпочнеться битва за модулі і бали семінарів, цілодобові аудиторії і ноутбук і шоста ранку. Пекельна, проклята і нещадна година 06:00.  Отож, сьогодні 23 серпня, день Державного Прапора, який я проводжу в піжамі за комп*ютером. Я безмежно втомлена, але і безмежно натхненна, адже цей місяць пройшов під палючим

Сьогодні я вам розкажу веселу історію про те, як я збиралась на море. За 3 дня сказала всім, що "всьо-всьо, я не вийду, не чіпайте мене, бо я збираюсь". В той день я остаточно дізналась, що мене чекає курорт з найромантичнішою назвою "Залізний порт" і тоді я написала список. Взагалі, люблю писати списки, бо в мене класний почерк:)  В понеділок я спакувала чемодан. То було видовище. Я розклала спідниці і проводила між ними кастинг, котру з них я залишу вдома. Таким чином зі мною їдуть джинсова ( ну бо це джинс, він до всього канає), рожева №1 ( пляжна шмата) і рожева №2 (на діскатєку). Не буду розписувати, але у валізу я спакувала ще 4 сукні, 2 штанів, 3 пари шорт, 8 футболок (може і більше) і кофту. І от, коли не можеш застібнути замок на тому чемодані - тоді ти розумієш як то зле бути тьолкою. Ібо не можеш взяти з собою цілу шафу, а як чогось не береш - то 100% будеш сидіти там і думати: от "пабєдітєль по жизні" не взяла червоне плаття, а так би ма

Сьогодні субота і в мене прекрасний настрій. На це є дві причини: 1. я нарешті за останній місяць виспалась. Напевно, це через те, що я відклала серіал і вирішила рано лягти спати. і в 01:00 я вже бачила свій перший сон. (в якому я сварилась з Ксюхою і Міськом). 2. ми сходили на тренування. (долой лень!). Після стандартного обходу Подолян і відвідання таких святих місць, як RESERVED, Top secret i Kira Plastinina на душі нам стало легко. І в Ксюші тепер є картка Фокстрот:) Останніми днями в мене була повна апатія і навіть якась панічна депресія на фоні моїх (і не тільки), розчарувань. Найгеніальніше до чого я додумалась - це набити тату на руці з надписом :  ei looder Що ж це за дивний надпис, подумаєте ви?? І на якій він мові?) Ні, це не англійська і це не цитата з якоїсь книжки, це не ім*я і не код товару, це не послання з Біблії, і тим більше не цитата з Корану, це навіть не якийсь знак Долі. отже.. фанфари.. барабанний дріб... салют... і вуаля: цей запис на есто