К основному контенту

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂 
Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏


💋💋💋💋💋
1. Білизна - це статус. 
Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$.
👧
Таня (1): Ну або в мому випадку коли немає грудей можна без бюстгальтера проявити статус через поїдання шаурми за 3 хв.
Ксюха (3): Перш за все білизна-то щось таке сакральне і дуже особисте для мене. Такі двіжухи присвячені перш за все собі і тільки собі. До цього висновку я прийшла не зразу. Коротка передісторія: коли була мала,моя маман,гуру по догляду за собою, все казала "Оксаню,трусики і ліфон мають завжди підходити по кольору,ібо ніколи не знаєш коли доведеться оголитись:випадково(вітер чи інші катаклізми) або не дуже😎" я не дуже звертала на це увагу. До мого першого набору з вікторії секрет,який настільки сексуальний,чорний і мережевний,що міг би заставити виграти нашу збірну чемпіонат світу. Кароче,ще мій хлопець як побачив мене в ньому,то аж сам завстидався. Тоді я зрозуміла,що класна нижня білизна-то двігатєль настрою і впевненості в собі.
Оленка (2): Для мене красива білизна то як нова шуба. Дорого, але аж свербить все швидше купити😍 Вдягла дорогі труси - йду по дорозі наче по червоній доріжці, усміхаюсь. Люди думають що я дурна, а то я щаслива) 
Лариса (3): Да ,білизна це справді статус , і нехай на тобі розтягнута футболка і різні шкарпетки , ти ж то знаєш шо під ними ти одна з ангелів вікторіас 
сікрет.
Соломія (2): Як каже моя мама, коли все погано, то єдине на що варто витратити останній гроші - це білизна і манік'юр. 
Маша (1): 1. Почну з того, що я поняття не маю, що таке Triumph 😅 . І так... якщо груди - це статус, то я сантехнік Іван з баму 😐. А якщо серйозно , то я канешно люблю гарну білизну, але якось поки не зациклювала всю увагу на ній. Я краще витрачу гроші на верхній одяг, аксесуари або взуття. Не терплю рюшечки, бантіки і кружева на кожному міліметрі! Мінімалізм форевер. Для мене найголовніше у білизні - це зручність і якісне пошиття. Оскільки дуже ніжна ... ну.. ТАМ 🌸🤗. Тому лишній шов мене заставляє тіпатись.. 😤. З приводу ціни - не готова поки ні матеріально, ні морально платити за трусики 1000 грн. Вважаю це дурною тратою грошей. Я краще ті гроші витрачу на щось інше)

💋💋💋💋💋
2. Білизна - як знак уваги і поваги до обранця, який її бачитиме. 
Скільки б феміністки не верещали, давайте визнаємо, що в кожної баби в заповітній шуфлядці є труси трьох варіантів - на критичні дні, на будні дні і на секс. Дуже влучний вислів про те, що коли мужик думає, що якщо після першого побачення він був настільки надзвичайним, що саме тому все дійшло до спальні, треба розсміятись йому в лице. Якщо на ній було мереживо і поголені ноги - це ще хто кого, перепрошую.))
👧
Таня (1): О про це я можу розказати свою теорію.
Труси на критичні дні називаються « Місячні труси» або «Труси-чехол на машину,  шов яких під джинсами можна сплутати з Еверестом.»
Оленка (2):  З тим печаль. Мужики, краса красою, але йде зима, тому якщо під час палких поцілунків намацаєте в дівчини шерстяні труси - а чого хотіти??? То холод, дитинко!
Галя (2): Відносно 3х видів трусів, то 100% попадання. Я собі купила спеціальний кейс для білизни. Там все розсортовано якраз за таким принципом, і боронь Боже їх переплутати, бо що для критичних - то лише для них.
Катя (0,75): Сто балів. Мій вже навіть може здогадуватися, що в нас якась важлива дата, лише по тому, що я одягнула саме ту мереживну білизну. (І що немає гарячої води і я не поголена по «шортиках»).

💋💋💋💋💋
3. Білизна змушує відчути себе королевою. 
Може я чогось не розумію, але завжди значно більше відчуваю владу і свободу, коли при цьому якась бісова лямка не натирає і не врізається в епітелій. Таким королевам як я треба раба, а не шовк.
👧
Таня (1): Да, так само відчуваєш себе королевою, коли з 3 розміром грудей в спину (плачу) вдіваєш пуш-ап
І то якийсь виходить не "пуш-ап", а "пуш-ну хоча б вийшла в ноль".
Анастасія (1): Купляю пeрeважно білизну, від якоі в самої слюнки тeчуть. Навіть як нe побачить мужик ту красу, зато відчуваєш сeбe багінeй. Щоправда одна моя покупка змусила хлопця угарати дeкілька годин. Подумаєш, труси з зображeнням кицьки на найважливішому місці.😅
Настя (4): В наборі "для сексу" дійсно відчуваю себе королевою і секс-богинею, от тільки в тому ліфоні лише стояти або нерухомо лежати
Кароліна (2): Раз на побачення я вдягла мереживний комплект і просто відпадні чорні панчохи, котрі чекали свого "звьозного часу" більше року. Відчувала себе каралєвою рівно до того моменту, як сіла на лавку дістати з сумки гаманець) мала повертатися додому з метеликами в животі, а прийшла з матюками на язику, бо ж затяжка на дорогущих панчохах весь романтичний настрій пустила на вітер.
💋💋💋💋💋
4. Білизна повинна бути зручна. 
Як дідові труси. З 100% бавовни і по коліна. Це якраз стосується спортивних топів і шортиків, бо коли через обтягуючу спідницю видно трикутник, з якого прагне випасти сало - то май якусь совість жінко, ти ж травмуєш психіку! Так само якщо груди вже по коліна - то кісточки тобі не зашкодять. Навіть пуш-ап не таке вже сатанинське зло, коли йдеться про естетику. Все добре в міру. 
👧
Анастасія (1): Можна виправдати вдягнeні дідові сімeйники, якщо у тeбe місячні або страшeнна дeпрeсія з приводу дєл любовних. У всіх інших випадках 'кинь то з рук, нe бeри до писка'. У всьому трeба знати міру, алe розтягнуті бeзформeнні трусіля лиши на випадок, коли твоі онуки підростуть.
Оленка (2): В таких ситуаціях головне - не перегнути палку. Ну не захоче хлопець дівчину, в якої труси більше схожі на капрі ( хто знає таке слово?) Але так, як ніхто не бачить, то носи труси які хочеш - хоч в горошок, хоч в горішок. Хазяїн барін.
Даша (3): А помните, в начале 2000х было модно ходить в джинсах с низкой посадкой и так, чтобы ниточки от стрингов было видно всем желающим?) Боюсь даже представить, сколько людей остались с испорченной психикой после увиденного))
Галя (2):  Є в мене таке чудо одне - труси із губкою Бобом. От уяви, доросла дівка, вчителька, а ходить в білизні із губкою Бобом. Але вони такі класні і зручні, що плювати на то все.
Катя (0,75): Ага, в мусиш йти на тих клятих підборах і відчуваєш як ті «неймовірно тонкі та легенькі» стрінги врізаються тобі поміж того, чим ти впринципі думала, коли вирішила їх одягти. І як їх обережно поправити при цьому не сунучи руки куди не треба на людях?
💋💋💋💋💋
5. Друга крайність - мереживо мого районного базару. Неоново рожеве диво, яке по відчуттях як наждачка, так і рветься просвітитись через білий топ. Пам‘ятаю, як мені було 10 в наш двір переїхала Ірка, яка була в свої 14 просто гуру сексуальності. В неї було одне правило - якшо майка чорна, то лямки мають вилазити білі і навпаки. І абсолютним бестселером її іміджу був червоний бюстонош, який здалеку віддалено нагадував шовк і переливався. Ви ж розумієте, що через Ірку в хлопців нашого двору пубертат настав швидше, ніж мав би. 
👧
Таня (1): Господи, знаю я цю еру. То в мене такі на першому курсі були дівчата. Головне, щоб мереживо було стиснене і виглядало з-під майки тако «сердечком»
Аааа і як я забула про лайфхаки дівчинки з школи:
Коли на фізрі під час здачі нормативу з пресу в неї чисто випадково випали капронки з ватою.
Анастасія (1): Найбільшою травмою для моєї психіки було побачити в міру упітанну бабу, в якої над шортами виднілись лeопардові стрінги, які всіма силами намагались звідти вибратись.
Настя (4):  Коли я ще була в школі, були в мене кілька екземплярів з базару, але ні хтивими, ні сексуальними їх не назвеш. А так на базарі ж не поміряєш, та й взагалі, хто купує білизну на базарі? Не моє.
Ксюха (3): Дуже сильно захоплююсь бабами,які носять оту неонову і базарну білизну невпопадного і несочітаємого кольору з одягом взагалі. Їм настільки пофік,шо про них думають,що коли ти стоятимеш поряд одіта як треба,то будеш що з тобою щось не так. Весь цей посил сексуальності просто викликає в мене якийсь нездоровий респект) От чесно)
Соломія (2): Ненавиджу, коли лямка від ліфону виглядає. Завжди намагаюся підбирати білизну так, щоб її не було видно для чужих очей. Я звичайно, розумію, що дівчина в гарній білизні - це дуже сексуально, але погодьтеся, то таки негарно, коли всі прохожі можуть з легкістю сказати, якого кольору труси ти сьогодні наділа. Білизна - це те, що варто показувати своєму коханому в спальні, а не бабуськам в дворі.

💋💋💋💋💋
6. Білизна ручної роботи. 
Це ніжність ніжностей, тонка матерія і напівпрозорі лямочки. Це просто витвір мистецтва і єдине, що змушує сумніватись - «дааааа ладно, це ж руками прийдеться прати». 
👧
Іра (1): Білизна ручної роботи - любов з першого погляду, інколи відчуваю себе якоюсь маньячкою і хочу замовити все, що бачу. Але мій внутрішній єврей напевне плаче гіркими слізьми при таких думках)) і при моєму 1 розмірі інколи та білизна виглядає дико 😐 
Настя (4): Ненавиджу білизну ручної роботи бо всі в ній такі а**єнні, а мені вона не світить, бо хрєн мені там щось втримають ті 3 ниточки і 5 см квадратних мережива.
Оленка (2): Ручна робота взагалі - це круто. А коли це ще й білизна - ну плачу від естетичного задоволення очей. То прекрасно, поки не рветься на широкій дупі ( то моя 🙋 )
Даша (3): Дааа уж белье ручной работы намного выигрышнее, чем тот же пуш – ап и болючие лямки на ляжках. Если его еще и создавали для тебя, то это вообще рай) Я лиф ручной работы как-то носила по дому, как топ с шортиками.
Девочки, я не успевала выйти в зал, как меня уже несли в спальню)) И да, пожалуй, даже чувствуешь себя в нем нежной и чувственной девушкой, в отличии от комплектов Кальцедонии, в которых ты как штампованная сексапильная кукла)
Настя (3,5): Ручна робота - то мрія, дивлюсь і обливаюсь сльозами. Там в рекламах дівчата з 1 чи 2 розміром і мені здається, що на моїх ті лямочки пообриваються 😂
Катя (0,75): Дійсно гарно і дорого. Але насправді: стільки відвалити за два трикутничка мережива? Подумала я і вирішила пошити сама. Колупалася з тим ділом цілий вечір і вдалося щось на кшталт купальничків, в яких малих дівчаток одягають, де зверху такі два трикутнички, знаєш? Але мораль не та, що руки зі сраки, а та, що якщо груди як вишеньки, то виглядаєш в цьому ліфчику як хлопчик-бейсболіст, з якого познущалися однокласники.
💋💋💋💋💋
7. А для чого взагалі білизна?)
Я трохи пуританка в цьому питанні - жодного разу не виходила нікуди без трусів. А хтось виходив?) 
👧
Маша (1):  Для чого білизна ? А ти попробуй вдягни облягаючі джинси без трусів і походи день ) зрозумієш для чого вона 😅 Я тільки не дуже люблю ліфчиків носити .. але ж як так, що люди скажуть бла бла бла. Кароче вибиваю з себе цю дурь потроху. І знову таки - СВОБОДУ СІСЬКАМ!
Іринка (2):Особисто я взагалі люблю ходити без ліфчика; зрозуміла це, коли купила одну сукню з оголеною спиною. Моя внутрішня Коко Шанель не дозволила мені одягнути ліфчик, щоб всі бачили ту білу полоску між чорної сукні. І коли я прийшла так до коледжу, меж здивуванню моїх сільських одногрупниць не було - всі на перебій кудкудахкали:"як же то так можна ходити без ліфчика? шо ж це таке?" Гімно м'яке, вибачте. Поки я молода і мої цицьки стоять і без пушапа - я можу дозволити собі крапельку свободи, а вашим одиничкам і ліфчики не поможуть. А от без трусів ще не ходила - але все життя попереду.
Іра (1): Дивуюсь коли бачу в фільмах, або інші дівчата говорять, що комплект білизни, навіть 100% бавовни має бути ідеально підібраний! Однаковий бюстонош (як кажуть поляки) і труселя, і 700-800 грн за комплект.
Нєєє, я не спорю, в мене в самої є такий комплект під сукню, похизуватися перед коханим і т.п.
Але давайте будемо відверті, кожна дівчина купляє собі трухани «як в діда», ліфон зовсім інший, ніж труси і просто насолоджується комфортом.
Оленка (2): Не хочеш носити труси - кому вони треба?) Головне, аби тобі було добре. Можеш навіть сказати коханому що ти без білизни, не програєш однозначно, отримаєш : або безсонну ніч, або новий набір нацицьників)
Ліна (5): Зазвичай стараюсь щоб білизна підходила хоча б по кольору, бо комплeктів в мeнe нeмає(ніяк нe можу відірвати від сeрця таку суму грошeй), отож комбіную сама😁
Тeж пуританка, ходжу в трусах і в ліфчику, більшe того, я тільки років три тому назад купила пeрший ліф бeз чашки, кружeвний, в якому дужe ризиковано ходити в холод, бо буду світити своіми 👉👈
Лариса (3): було діло, вдягала колготки і забула вдягнути труси , і так вже ледь не пішла додому , але вихователька це замітила і скоро це виправила , словом мені тоді було 5 років.
💃💃💃💃💃
Взагалі, я не можу себе віднести в якусь конкретну нішу. Раз в рік я купую 2 набори дорогої білизни і 2 рази в рік 10 штук шортиків з 100% бавовни. Один день принцеса, другий день - дідо. 😂



Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в про

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі