На тему синіх фарб

- Бери,ну візьми.. - благала дівчинка з сірими очима і фіолетовими косичками..-
 сьогодні акція для постійних мрійників!!
 - Ляна, коли ти врешті збагнеш, що я ЙДУ ВІД ТЕБЕ.
- Облиш! я тобі тут про серйозні речі - ти можеш придбати в мене небо...
- Ляна, Я ЙДУ!- хлопець відчутно дратувався і з кожною хвилиною розумів, що ще вчора ладен був ділити з цією особою навпроти цілий світ, а зараз навіть не розуміє про що вона.
Ляна була його "офіційною" дівчиною вже рік, а перед тим вони намагались здолати сором і гордість понад 5 років. Врешті, одного дня він наважився запросити дівчинку погуляти. А вона ж лише цього і чекала.Напевно, він ніколи не забуде першого дотику до її долонь, поцілунок гарячих вуст і хвилювання від першого "наодинці", без друзів, однокурсників, знайомих навколо. Лише вони - і світ.
 Так почалось їхнє "вічне кохання", яке саме в цю мить руйнувалось. 

- Та навіщо мені стільки того неба? Що я робитиму з ним?

- Зліпиш коників з хмаринок, а потім, як обридне, подаруй комусь...

- Чому тоді ти не залишиш його собі?? - вирішив підіграти за її правилами.

- Моє небо давно не смарагдове.

- А яке ж воно тоді?

- Червоне. Знаєш, коли в зимовий вечір, слухаючи улюблене, підняти голову, то над містом небо вщент червоне...

Йому враз захотілось її пригорнути, але серйозний вигляд не дозволяв таких емоцій.

- То перефарбуй його

- Не можу.

- Це ще чому??

- Усі сині фарби світу в твоїх очах...